Інтерактивні методи на уроках образотворчого мистецтва

Специфіка предмета «Образотворче мистецтво» дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.
Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва педагог повинен старанно план¬вати свою роботу, щоб:
• дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання, поспостерігати за явищами природи або дов¬кілля;
• на одному занятті можна використовувати один, максимум — два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;
• дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
• визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запи¬тання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
• передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на робо¬ту, підтримання дисципліни; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Розгляньмо основні інтерактивні методи роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асо-ціативного куща, «Так—ні», використання сигнальних карток.

«Так—Ні»

Розгляньмо застосування гри «Так—ні» на уроці з теми «Рельєфна композиція» (5-й кл. «Скульптура»). Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції і про¬понує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи за¬питання, які вимагають від учите¬ля тільки відповідей «так» чи «ні».
Учні можуть ставити такі запи¬тання:
1. Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?
2. Це об'ємна скульптура?
3. Це скульптура на площині?
4. Це рельєф?
Якщо знайдено учнями від¬повіді, вчитель показує класу зра¬зок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розріз¬нені факти, систематизувати наяв¬ну інформацію, сприяти зміцнен¬ню здобутих знань.

Асоціації. Побудова асоціативного куща

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні при¬гадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропоно¬ваної вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матері¬алу з даної теми.

   Розгляньмо приклад застосування цього методу на уроці з теми «Портрет» у 5-му класі (схема 1).

На уроці з теми «Книжкова графіка» у 6-му класі асоціативний кущ (квітка) може мати такий вигляд (схема 2).

Для ознайомлення молодших школярів із поняттям теплі та хо¬лодні кольори можна запропонува¬ти такі завдання:
• уявити себе в палаці Снігової Королеви;
• уявити себе в гостях у Сонця.

Наступні завдання для учнів:
1. описати палац та будинок Сонця, використати найбільшу кількість назв кольорів;
2. з набору різнокольорових карток вибрати ті, колір яких підхо-дить для зображення палацу Снігової Королеви та ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;
3. розмістити картки відпові¬дних кольорів навколо зображення палацу та будинку (на дошці);
4. зробити висновок про роз¬поділ кольорів на холодні та теплі (з допомогою вчителя).

Пропоную фрагмент уроку з теми «Походження мистецтва».

І. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда «Що таке мистецтво?» Мистецтво — це невід'ємна частина культури, художня діяльність людей. Мистецтво дуже різноманітне: музика, архітектура, живопис, поезія...
У мистецтві відображається життя людей. Як це відбивається в музиці й живописі? Порівняйте (за допомогою нот і фарб, звуків і кольорів). Отже, один вид мистец¬тва відрізняється від іншого засо¬бами художнього вираження.
2. Кваліфікація видів мистецтва. Усі види мистецтва можна кла¬сифікувати на:
часові— види мистецтва, що існують обмежений час, не маю¬чи просторового носія (музика,
декламація, література — в ній дія розгортається в часі);
просторові — існують у про¬сторі; в обмеженому об'ємі нео¬бмежений час (архітектура, обра¬зотворче мистецтво);
просторово-часові, змішані (те¬атр, опера, естрадно-циркове ми¬стецтво, балет тощо). Вони існують обмежений час і мають просторо¬вих носив — артистів, декорації.
3. Коли з'явилося мистецтво? — Що малювали перші художники?
Розповідь учителя
Мистецтво виникло разом з іншими видами первісної культу¬ри в період становлення первіс¬ної людини як соціальної істоти. Найдавніші художні твори — відбитки людської руки, малюнки звірів «штрихами» або заплутани¬ми лініями («макарони») належать до часів 100—50 тис. років до н. є. Пізніші наскельні малюнки зо¬бражали звірів, сцени полювання. Отже, найдавнішим видом обра¬зотворчого мистецтва є графіка.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку
Учитель пропонує помандру¬вати в експедицію в часи зарод¬ження мистецтва — в часи перв¬існої людини.
З історії відомо, що розвиток первісної людини, відповідно й куль¬тури , має такі етапи (запис на дошці):
1. Палеоліт (старокам'яний вік) — 35—10 тис. до н. є.
2. Мезоліт (середньокам'яний вік) — 10—6 тис. до н. є.
3. Неоліт (новокам'яний вік) — 6—2 тис. до н.е.
4. Епоха бронзи — 2 тис. до н. є.

Згідно з періодизацією, маємо такі маршрути експедицій:
• Експедиція в часи палеоліту.
• Експедиція в часи мезоліту.
• Експедиція в часи неоліту та в епоху бронзи.

ІІІ. Організація роботи в малих групах
1. Розподіл учнів за групами.

2. Розподіл ролей між учнями малих груп:
«спікер» (керівник) — орга¬нізовує порядок виконання зав¬дання, пропонує висловитися по черзі, підбиває підсумки, визначає доповідача.
«секретар» — веде записи роботи;
«спостерігач» (тайм-кіпер) — стежить за часом;
«доповідач» — висловлює думку групи, доповідає про результати роботи.

3. Керівники груп отримують пакети з матеріалами, знаходять аркуш із завданнями.
Завдання: опрацювати даний матеріал і підготувати доповідь за матеріалами експедиції.

Послідовність виконання завдання:
1. Розподілити картки з інформацією між усіма членами групи.
2. Прочитати інформацію з карток по черзі (по колу).
3. Розглянути малюнки, фото, картки, матеріали посібників.
4. Скласти стислий план відповіді.
5. Підготувати доповідь за роз¬глянутими матеріалами з викори-станням малюнків.
6. Визначити доповідача (або кількох доповідачів, але не більше трьох).
7. Представити результати ро¬боти перед класом.
4. Спостерігачі засікають час (15 хв). Учні читають завдання, опрацьовують матеріали, запропо¬новані вчителем.
5. Теоретичний матеріал подають невеликими частинами на картках.

Матеріали для опрацювання в групі 1
Мистецтво в час в первісної людини. Період палеоліту.
У вересні 1940 року поблизу містечка Монтіньяк (Франція) 4 учнів старших класів помандру¬вали в задуману ними археоло¬гічну експедицію. На місці вирва¬ного з корінням дерева в землі чорніла яма, що викликала їхню цікавість. Ходили чутки, ніби це вхід у підземелля, що веде в роз¬ташований неподалік середньов¬ічний замок. Усередині був ще один отвір менших розмірів. Один із хлопців кинув у нього камінь і за звуком падіння з'ясував, що глибина досить велика. Він роз¬ширив отвір, заліз усередину, ледь не впав, увімкнув ліхтарик і покли¬кав товаришів. Усі були вражені побаченим. Із стін печери, в якій вони опинилися, дивилися якісь велетенські звірі, що дихали та¬кою впевненою силою, що, здава¬лося, от-от перейде у лють. Разом з тим сила цих зображень була настільки велична і переконлива, що здалося, ніби вони потрапили в чарівне царство. Отямившись, хлопці здогадалися, що це не підземелля, яким користувалися сім-вісім століть тому лицарі фе-одального замку, а печера перві¬сної людини, яка мешкала тут ба¬гато тисячоліть до нашої ери. Роз¬повіли про свою знахідку вчите¬лю. Той спочатку поставився до їхньої розповіді з недовірою, але коли сам проник у печеру, завмер від подиву й захоплення. Так було відкрито печеру Ласко, яку неза¬баром назвали «Сикстинською ка¬пелою первісного живопису». Це порівняння зі знаменитими фрес¬ками Мікеланджело не пере¬більшення, тому що живопис пе¬чери цілком виражає духовні праг¬нення й творчу волю людей, що створили своє образотворче ми¬стецтво, що вражає й нині.
Заслуга французьких школярів не обмежується відкриттям пече¬ри. Вони розбили біля неї свій табір і певний час охороняли щой¬но відкритий світу художній скарб: завдяки їм стародавні пам'ятки живопису були збережені в ті дні, коли чутки про них розійшлися довкола і привернули людський натовп.
Живопис печери Ласко на¬стільки виразний, що навіть з'яви¬лися гіпотези (які швидко були спростовані науковою експерти¬зою), ніби це — творіння сучас-них художників.
Живопис печери Ласко в ос¬новному належить до XVIII тис. до н. є. Це період палеоліт («па¬леоліт» від грецьких слів «палайос» — давній і «літос» — камінь).
Розгляньмо зображення сцени загибелі бізона (див. малюнок). Художник намагається зобразити масову сцену і складним сюжетом. Бачимо пораненого списом бізона. Перед ним зображено переможе¬ну людину, а осторонь — носоро¬га, який, можливо, переміг людину. Складно встановити точний зміст цієї наскальної картини. Людину зо¬бражено схематично, по-дитячому. Але жодна дитина не передала б так загибель бізона та спокійну ходу носорога-переможця. Усе це — прославлення не людської могут¬ності, а величі тварини.
В Альтамірській печері (Іспанія) знайдено сотні зображень фігур оленів, козлів, коней, биків, бі¬зонів, носорогів майже в натураль¬ну величину. Фігури написані жов¬тими, червоними, коричневими кольорами та обведені темними контурами (див, малюнок поране¬ного бізона в Альтамірській печері).
Якою була людина часів палео¬літу?
На той час первісні люди вже навчилися добувати вогонь тертям або свердлінням сухої деревини. Вони були краще захищені від холоду та хижих звірів. Існує кра¬ща організація: з'являються первісні общини. Людина прагне завоювати належне їй місце у світі й хоче ствердитися в ньому.
Основними суперниками лю¬дини в навколишньому світі були хижі звірі. М'ясо звірів було її їжею, але й сама людина була жертвою хижаків. Це стає основ¬ною темою мистецтва.

Матеріали для опрацювання в групі 2
Мистецтво часів первісної людини. Період мезоліту
За палеолітом, після відсунен¬ня льодовиків, починається пері¬од, який називається мезолітом — середньокам'яна доба (12—8 тис. дон. є.).
Людина рухається шляхом про¬гресу:
На зміну матріархату прий¬шов патріархат, тобто батьківська основа.
Підвищилася якість знарядь праці внаслідок удосконалення вміння пиляти, свердлити, поліру¬вати.
Збирання й мисливство змінилися на землеробство та ско¬тарство. Людина вчиться перетво¬рювати природу. Це змінює світо¬сприйняття людини і сприяє заро¬дженню мистецтва багатофігурної композиції, тобто зображення не однієї фігури людини чи тварини,
а багатьох (див. зображення на скелі в Карелії).
Існує багато пам'яток живопи¬су періоду мезоліту на території Африки, східної Іспанії, Азербайджану, Росії.
Їхня відмінність від наскельних малюнків періоду палеоліту в передачі руху (див. зображення воїнів та зображення сцени полювання, Іспанія).
Уперше в мистецтві з'являють¬ся спроби передати фігури витонченими (див. наскельне зображен¬ня жінки, що збирає дикий мед, Іспанія).
Звернімо увагу на стрункість фігури, красивий контур голови, плавні лінії, видовжене тіло.
Тассілі-Аджер — це гірська місцевість на території Алжиру.
Мистецтво Тассілі-Аджера — це квітучий, яскравий та загадковий світ (див. малюнок наскельного роз¬пису Тассілі-Аджер, Африка).
Тіла людей спеціально ви¬довжені для передачі витонче¬ності. Кольори — чорні, черво¬нуваті та жовті із золотавими пе¬реливами.
Ми бачимо танцівницю (мож¬ливо, богиню) в розкішному вбранні. Навколо неї — фігурки, що танцюють, мисливці, фігури в масках.
Чим малювали прадавні худож¬ники?
Фарби виготовляли з природ¬них барвників, зберігали у горщи¬ках, а розводили розтопленим жиром. Пензлі були тверді, зроб¬лені з шерсті антилопи гну, пізніше пензлі виготовляли з кінського волосся.

Матеріали для опрацювання в групі З
Мистецтво часів первісної людини. Період неоліту. Епоха бронзи
У IV—III століттях до н. є. в до¬линах річок Ніл, Євфрат і Тигр виникають перші рабовласницькі держави, їхні башти і стіни стали пам'ятками архітектури. Споруди служили не тільки для оборони, а й для прикрашання. Споруди для звеличення богів називають культовими спорудами.
У Європі першими культовими монументами були споруди з величезних каменів (див. Стоун-хендж, Великобританія).
Кінець первіснообщинного ладу дав світу мистецтво Скіфії.
Розквіт скіфського мистецтва належить до 7—6 тис. до н. є. Скіфська культура поширювалася на Північне Причорномор'я, Ку¬бань, Алтай, Сибір.
Скіфи — це кочівники та воїни. Вони постійно переїжджали з однієї території на іншу, тому твори мистецтва могли прикрашати лише їхню зброю та знаряддя.
Єдине в світі зібрання скіфських творів мистецтва зберігаєть¬ся в Ермітажі. Воно налічує понад 40 тисяч предметів.
Розгляньмо прославлений твір — золоту фігуру оленя з Кургана біля Костромської станції (див. малюнок). Це рельєфна пластина, що була прикріплена на круглому залізному щиті в уси¬пальниці вождя.
Образ оленя у скіфів був пов'язаний з уявленнями про сонце та світло. У фігурі оленя немає нічого зайвого, композиція проду¬мана і закінчена. Лінія шиї з тон¬кою мордою переходить у завит¬ки величезних рогів. Звір ніби завмер, прислухається, але в усій фігурі відчувається такий рух упе¬ред, що здається, ніби він летить, як стріла.
Перед нами зображення хижого звіра (див. малюнок) з Кургана поблизу Сімферополя. Тіло хижа¬ка перетворюється на замкнене навічно коло.
Реальний це звір чи фантастичне чудовисько — художник ніби закриває його в колі, показу¬ючи цим своє панування над си¬лами природи.
Скіфи-кочівники жили в кібітках. Вели постійну боротьбу за пасовиська і стада. Табуни ко¬ней та стада рогатої худоби — основні багатства скіфів.
Скотарство поєднували з мис¬ливством. На чолі воїнів були вожді. Коли вождь гинув, його хо¬вали в кургані разом із дружина¬ми, зброєносцями та конями. Мо¬гильні кургани вождів — це пам'ятки скіфського мистецтва. Роз-копка таких курганів дала світу прекрасні шедеври.
Розкопки великих курганів на Алтаї в урочищі Пазирик були проведені в наш час (див. фото узди та полотнища шатра). Саме ці кургани дали найбагатший матеріал. Чому? Завдяки вічній мерзлоті: глибокі могили були заповнені чистою кригою, що зберегло тка¬нини, дерево. Усе це у звичайній землі так довго не збереглося б.
Полотнище шатра нагадує розпис. Насправді це кольорові аплі¬кації. Горді вершники сидять перед загадковими богинями.
Ці твори є творами декоративно-прикладного мистецтва. Вони призначені для прикрашання ре¬чей у побуті. Одна з особливос¬тей декоративних творів — спрощення природних форм.
Результати самостійної роботи в малих групах учні представляють у вигляді доповідей або виступів перед класом. Діти повинні відобразити матеріал, про¬коментувати або описати свої знахідки — твори мистецтва, дати загальну характеристику та виділити особливості мистецтва того чи іншого періоду.

Учитель обов'язково повинен прокоментувати роботу груп та з'ясувати рівень засвоєння матеріалу учнями цього класу.
Заключний етап уроку проводять за звичною схемою.

Швидко перевірити рівень за¬своєння знань учнями всього кла¬су дозволяє використання сиг¬нальних карток. Кожен учень от¬римує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не пого¬джуються з ним, то сигналізуючи відповідною карткою. Таку систе¬му також можна використовува¬ти, коли учням із двох запропо¬нованих відповідей потрібно виб¬рати правильну.

Значно підвищити рівень за¬своєння учнями навчальної ін¬формації дозволяє використання таких методів: робота в малих гру¬пах, метод проектів, «Експедиція» («Подорож»), «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформа¬цією.

«Експедиція»
У 5-му класі на уроці з теми «Походження мистецтва» (роз¬поділ «Оригінальна графіка» за програмою О.Д.Михайлюк «Візу¬альне (образотворче) мистецтво») доцільно використати такий метод як «Експедиція» («Експедиція в часи існування первісної люди¬ни»). Заздалегідь утворені уч¬нівські групи стримують маршру¬ти експедиції та матеріали для оп¬рацювання: фото наскельних зо¬бражень, матеріали енциклопедій та підручників з мистецтва та історії, статті, карти місць розташу¬вання печер.
• Експедиція до Альтамірської печери (північ Іспанії)
• Інформація для ознайомлення
• Експедиція до печери Ласко (Франція).
• Експедиція до печери Фон-де-Гом (Франція).
• Експедиція до Канової пече¬ри (Нижній Урал).

«Подорож»
Навчальний матеріал з теми «Писанкарство» (6-й кл.) учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднують¬ся в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної про¬блеми, готують виступи.
• «Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.
• «Народознавці» готують вис¬туп про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.
• «Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.
• «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.
• «Знавці технік розпису» по¬відомляють інформацію про кла-сифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.
• «Мистецтвознавці» ознайом¬люють із легендами та піснями про писанки.
Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх про¬ектів, які об'єднуються в довід¬ник або брошуру «Українська пи¬санка».

«Мозкова атака»
Розгляньмо застосування цьо¬го методу під час опрацювання учнями теоретичної частини на¬вчального матеріалу з ілюстру¬вання книги (6-й кл. Книжкова гра¬фіка). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, став¬лячи запитання (проблему для об¬говорення): чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна компози¬ція? Учням пропонують порівня¬ти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтав¬ця до твору Т.Шевченка «Встала весна».
Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти за¬значають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Від¬мінність полягає в тому, що, ілюс¬труючи твір, художник розкриває графічними засобами думку авто¬ра, а працюючи над сюжетною ком¬позицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трак¬тує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець ху¬дожніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фанта¬зію, вміння й навички.
Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями сис¬тематизує інформацію щодо особ¬ливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Ре¬зультати такого дослідження «по¬вертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.

«Прес-конференція»
«Прес-конференція» — це ро¬льова імітаційна гра. Для прове¬дення уроку у формі прес-конфе¬ренції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репор¬терів» (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).
Використати цей метод можна під час пояснення питання компо¬зиції. «Консультанти» опрацьовують матеріал:
Види композицій + прикла¬ди художніх творів.


Схема аналізу.
• «Репортери» ставлять свої запи¬тання з метою отримання від «кон-сультантів» якнайповнішої інфор¬мації.
• «Репортери» в ході уроку скла¬дають наукові статті, що розкри-вають питання композиції.
Завдання для всіх учнів: створи¬ти абстрактні композиції з геомет¬ричних фігур (набори); робота в парах.

Обмін інформацією
У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уро¬ку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої само¬стійної підготовки учнів. За 1—2 тижні до уроку учням дають зав¬дання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі було висвітлено тему уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для сво¬го виступу і розрахувати його на 1—5 хв (за вказівкою вчителя). Ба¬жаючі можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, ма¬люнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтв тощо. Для бажаючих проводять консуль¬тації. Дають також інформацію з да¬ної теми, яка є в навчальному ка¬бінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій дану тему розкрито найповніше.
Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми» книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити істотну, актуальну і нову інфор¬мацію.
Результати такого виду на¬вчальної діяльності можна пред¬ставити у вигляді «Дерева мистец¬тва». Наприклад, на уроці, присвя¬ченому вивченню творчості художників-імпресіоністів, «Дерево мистецтва» матиме таку схему (на дошці прикріплюють портрети ху¬дожників, репродукції картин, кар¬ту) (схема 3).

Для того щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи як «Світська розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».

«Світська розмова»
Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційно-смислового задуму композиції, колориту, за¬собів вираження, визначають при¬належність твору до відповідного стилю, дають характеристику епо¬хи. Репліки учні можуть починати словами: «Вельмишановний, а знаєте Ви, що...». Якщо в учнів виникають труднощі під час бе¬сіди, то вчитель може запропону¬вати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках:
• Перед нами живописне по¬лотно, натюрморт з...
• У центрі картини розмі¬щено...
• чітко виділено композицій¬ний центр — ближче до країв...
• предмети набувають від¬тінків...
• живописець використовує такі кольори...
• тло написано...
• художник пише мазками (плямами, штрихами)
• Картина, написана багато років тому, і сьогодні вражає глядачів.

«Мікрофон»
На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне викорис¬тання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, ви-ступати по черзі.
Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «На¬вчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна струк¬турна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр — кон¬курси, змагання, багатоетапні ес¬тафети тощо.
«Навчаючи вчуся»
Метод використовують під час узагальнення та закріплення ви¬вченого та завершення роботи з теми.
Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використан¬ня цього методу дає загальну кар¬тину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підви¬щує інтерес.
   Порядок проведення:
1. Підготувати картки з факта¬ми, що стосуються теми, по одній на кожного учня.
2. Роздати по одній картці кож¬ному.
3. Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.
4. Після того як учні прочита¬ють інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших одно-класників.
5. Учень може одночасно роз¬мовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і само¬му отримати певну інформацію від іншого учня.
6. Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм роз-повісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.
Розгляньмо застосування ме¬тоду «Навчаючи вчуся» на узагальнювальному уроці з теми «Понят¬тя про архітектуру як художній об¬раз. Від палеоліту до нашої доби» (7-й кл.). Під час підготовки до уро¬ку допоможе наступна інформа¬ція, оформлена у вигляді карток.
Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види ар¬хітектури за призначенням, худож¬ньо-виражальні засоби архітекту¬ри, відомості про найвідоміші ар¬хітектурні споруди.

«Акваріум»
Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм про¬читати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впро¬довж 3—5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця гру¬па отримує лист із завданнями та схемою роботи:
1. Прочитати вголос завдання.
2. Обговорити проблему, ви¬користовуючи метод дискусії.
3. Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.
Групі пропонують уголос прочи¬тати ситуацію або завдання та обго¬ворити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втру¬чаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчи¬тель ставить до класу запитання:
1. Чи погоджуєтеся ви з дум¬кою групи?
2. Чи була ця думка достат¬ньо аргументована, доведена?
3. Який з аргументів ви вва¬жаєте найпереконливішим?
На таку бесіду відводять до 2—3 хв. Після цього місце в «Ак¬варіумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна під¬бити й підсумки уроку.
Цей метод можна використати на етапі закріплення знань, на¬приклад, на уроці з теми «Поняття про художньо-конструктивні та сти¬лістичні особливості архітектурних образів» у 7-му класі.
Кожна група, яка перебуває в «Акваріумі», отримує фото пам'ят¬ки архітектури. Завдання: вказати належність даної архітектурної спо¬руди до відповідного стилю та епо¬хи. Для полегшення виконання зав¬дання учні можуть скористатися підготовленими вчителем пам'ят¬ками, що містять перелік характер¬них особливостей архітектурних споруд різних стилів. Відповідь необхідно обґрунтувати, проаналізувати художньо-конструктивні особливості споруди, назвавши найхарактерніші деталі та визна¬чивши найістотніші ознаки.
Для обговорення в групах мож¬на запропонувати фото таких ар¬хітектурних споруд:
1-ша група.
Храм Гери в Пес-тумі. Друга чверть V ст. до н. є. (Від  Музеї та галереї, де збігаються полотна, Музей Мармоттан, музей Орест (Париж), Інститут Курто, Національна галерея (Лондон), Музей образотворчого мистецтва (Бостон), Художній інститут (Чікаго).
1855 — перша Всесвітня вис¬тавка в Парижі
1863 — Роботи в «Салоні знедолених»
Ключові дати
1870—1871 — війна між Францією та Прусією, повстання в Парижі, проголошення комуни 1874 — виставка кращих полотен
1886 — остання (восьма) виставка; розпад течії імпресіоністів
Панорами писали міські пейзажі з підвищен¬ня, що відкривало великий простір.
Ренуар. «Новий міст»
Зображення міста
Людський натовп зображали велике місто жвавим, наповненим людьми.
Моне. «Буль¬вар Капуцинок в Парижі»
Прогулянки містом одна з улюблених тем — буржуа, що гуляють містом.
Ренуар. «Буль¬вар Клігні»
Зображення природи. Небо динамічне і мінливе
Ренуар. «Порив вітру»
Море -- багатство форм і відтінків
Моне. «Втеча Ротфора»
Дерева. Цікаві комбінації світла й тіні на тлі силуетів стовбурів.
Моне. «Тополі»
Сніг приваблює властивістю перетворювати пейзаж.
Моне. «Сорока»
Натюрморт -- приділяли увагу як одному з традиційно популярних жанрів.
Мане. «Троянди і тюльпани у вазі з драконом»
Роки навчання Еміль Золя — письменник і жур¬наліст, що підтриму¬вав імпресіоністів
Робота на пленері — знахідка імпресі¬оністів Відмова від ескізів Світло — центральний «персонаж»
Моне. Картини на тему Руанського собору.
Поль Сезан
Клод Моне
Представники
П'єр Огюст Ренуар
Едуард Мане
Едгар Дега
Каміль Піссаро
Основні принципи:
• намагались зображати реальне життя:
• побутові сценки, реальні пейзажі;
• віддавали перевагу роботі на пленері;
• писали в основному яскравими фарбами.
Час та місце виникнення
Франція. II пол. XIX ст. (карта Франції з назвами міст, де працювали імпресіо¬ністи)
Походження назви «імпресьйон» з французької означає «враження».
Незадоволення панівними на той час тенденціями в мистецтві
Умови виникнення
• систематичні провали на офіційних виставках
• прагнення створити новий напрям у живописі
• доповідь: Античне мистецтво, Дорич¬ний ордер.
2-га група. Церква Нотр-Дам-ла-Гранд в Пуатьє.
XII ст. Франція або Церква села Горяни поблизу Ужгорода. (Відповідь: Романський стиль, ми¬стецтво середньовіччя.)

3-тя група. Собор Нотр-Дам у Реймсі (1211—1311). Франція, або Вестмінстерське абатство в Лон¬доні, Англія. (Відповідь: Готичний стиль.)

4-та група. Заміський ансамбль Петергофа (відповідь: барокко), або Версальський палац XVII—XVIII ст. (відповідь: злиття класицизму та барокко в єдиний парадний стиль).

Метод проектів
Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'я¬зання, застосовуючи набуті рані¬ше знання та навички.
Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад, ре¬зультатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне про¬ектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).
Учні в групі можуть розподіли¬ти ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів.
Етапи роботи над проектом:
1. Оголошення вчителем теми.
2. Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктив –стилістичні особливості кожного типу споруд;
пропонують варіанти виконання зав¬дання (з допомогою вчителя).
3. Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, р значення найкращого варіанту, встановлен¬ня способів виконання проекту.
4. Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу.
5. Попереднє обговорення от¬риманих результатів в групах.
6. Захист (презентація проектів).
7. Колективне обговорення.
8. Висновки.

Урок-конкурс
Конкурс — вид ігрового мето¬ду, що розкриває великі можли¬вості для використання роботи з групами. Кожна група прагне ство¬рити кращий зразок виконання одного й того ж завдання.
Наприклад, на уроці з теми «Мова архітектурних образів. Бу¬динок казкового героя» (7-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропо¬нуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель по¬відомляє професію або вид діяль¬ності казкового героя.

Завдання:
1. змоделювати будинок із за¬пропонованих частин;
2. приклеїти частини на ар¬куш, оздобивши будинок приду¬маними або домальованими де¬талями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця;
3. підготувати усний захист  проекту.
Учитель аналізує, роботи і ви¬значає групу-переможницю.

Композиція у живопису. Пейзажний жанр. Марина. Створення композиції «Мандри вітрильника».

Мета: поглибити знання про пейзажний жанр; з кольорознавства; розширити        
поняття про марину; вчити передавати плановість зображення; більш детально ознайомити з творчістю І. К. Айвазовського; розвивати вміння аналізувати живописні твори, ознайомити з композицією в жи-вопису,  розвивати навички зображувати природу  в різних станах; формувати вміння передавати у роботі свій настрій; вміння творчо ви-конувати завдання; прививати  любов до природи; виховувати почуття гармонії, естетичне ставлення  до навколишнього світу.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: акварельний живопис «по мокрому».
Обладнання: для вчителя: журнал «50 художників І. К. Айвазовський», репродукції картин І. К. Айвазовського  «Буря на Північному морі», «Італійський пейзаж. Вечір»,  «Чорне море»,  аудіо запис шуму морсь-кого прибою, схеми і малюнки вітрильників; «Етюд до – мінор» Ф.Шопена, презентація, створена вчителем до уроку, відео фрагменти із зображенням моря, методичні малюнки; малюнки учнів з методичного фонду.
Для учнів: альбом, акварельні фарби, пензлики, губка, палітра, склянка з водою, простий олівець.

                                                     Море – ласкаве чудо на долонях землі.

Хід уроку
  І. Організаційний момент.
  ІІ.  Актуалізація опорних знань.
 1. Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?
 (живопис, графіка, скульптура, декоративно – прикладне)
 2. Які жанри живопису ви знаєте?
 (портрет, натюрморт, пейзаж, анімалістичний, побутовий, історичний,                            
 батальний).
3. Які кольори ви знаєте?
(основні, додаткові).
   4. На які групи поділяються основні і додаткові кольори?
(теплі та холоднів)
5. Назвіть теплі кольори. (жовтий, оранжевий, червоний)
6. Назвіть холодні кольори. (синій, фіолетовий)
7. Які кольори хроматичні та які ароматичні?
(хроматичні – кольори спектру та їх відтінки; ахроматичні – сірий, бі-лий, чорний)
  8.Що таке нюанс? (нюанс – різні відтінки одного кольору).

  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Бесіда
   Слово вчителя.
  Ви всі, мабуть, любите природу, відпочивати на природі, їздити в подо-рожі і просто милуватися природою. А скажіть, як називається  жанр жи-вопису, в якому зображують природу? (пейзаж)
 А ви любите малювати природу?
 Сьогодні ми будемо говорити про картини, на яких зображена природа. Так, ми будемо говорити про пейзаж, або, як говорять у нас в Україні кра-євид.

IV. Повідомлення теми і мети уроку
 Відповідні записи в зошитах з образотворчого мистецтва
V.  Пояснення нового матеріалу.
Розповідь учителя.
  Пейзаж (від французького: зображення країни) – жанр образотворчого мистецтва, який зображує природу, краєвиди міст і селищ. (записують в зошит)
Залежно від нього, що саме зображено на картині, пейзажі поділяються на міська, сільські, гірська, морські (марини) тощо.
Але яким би не був пейзаж, художник, зображуючи його, завжди передає певний настрій, який згодом знаходять відгук у серцях інших людей. Саме тому пейзажі можуть бути веселими і сумними, ніжними і таємничими, урочистими і тривожними.
Отже, пейзаж – це твір мистецтва, який зображує природу будь – якої місцевості і який виражає думки та почуття художника.
Мабуть, ви помітили, що один і той же куточок природи виглядає по – різному взимку і влітку, вранці і вночі, і навіть об одній порі року та порі дня наш пейзаж може приймати різний вигляд. Особливо це можна помітити спостерігаючи за морем, яке буває ой яким мінливим!
                 Стихіє! Яка ж ти принадливо – різна!
                 Мінлива, грайлива, стрімка й безупинна…
                 То лагідно – ніжна, підступна і грізна,
                 І смерть, і життя в таємничих глибинах!
                                                                   (Л. Ситник)
І це дійсно так. Давайте прослідкуємо за тим, як може змінитися харак-тер моря.
(Учні зачитують вірші)
Запитання до класу.
      - То яким же буває море?
(Ніжним і ласкавим, веселим і спокійним, тривожним і бурхливим, гріз-ним і таємничим)
Розповідь учителя                                                            
І саме таким його зображував на своїх полотнах видатний художник – мариніст Іван Костантинович Айвазовський (1817- 1890). Він був сином купця з містечка Феодосії, що розташоване на узбережжі Чорного моря. Усі найяскравіші дитячі спогади художника були пов’язані з морем, ма-буть, тому він усе своє життя присвятив зображенню моря, вважаючи його своїм справжнім другом.
Навчаючись у Петербурзькій художній академії, Айвазовський досягнув таких успіхів у написанні морських пейзажів, що йому навіть на два роки скоротили строк навчання і нагородили золотої медаллю. У 25 років Ай-вазовський уже мав світову славу, а у 29 – став професором.
Та художник не міг жити без моря. У 31 рік, незважаючи на велику кіль-кість вигідних замовлень у столиці Айвазовський повертається на Батьків-щину, в Крим. Він оселився у Феодосії, в будиночку біля самого моря, де згодом створив найкращі свої твори.
За все своє життя Айвазовський написав близько 6 тисяч картин, голов-ний героєм яких було море. Він часто малював з пам’яті і міг створити ка-ртину лише за дві години! Давайте розглянемо репродукцію найвідомішої його картини «Дев’ятий вал». Цей твір написаний в 1850 р. (звучить аудіо запис)
                            Зелена хвиля, мов із скла,
                             З розгону стали на диби.
                             До неба гребінь підняла
                             Розлючена гора води
                             Й завмерла на коротку мить…        
                             І зараз в прірву полетить,
                            З шаленим ревом, зверху вниз,
                            Розбившись на мільярди бризок.
                                                                 (Л.Ситник)
 Над штормовим океаном встає сонце. І тільки тепер стало можливим розглядіти все, що нещодавно приховував вічний морок. Високо піднімаються гребені розлючених хвиль. Одна з цих хвиль – найвища. Її називають дев’ятим валом. Із страшною силою та гнівом вона намагається роздушити, потопити декілька людей. А вони міцно вчепилася в уламки корабел-ної щогли, намагаючись, будь що, втриматись на ній. Хто ці нещасні люди, як вони потрапили сюди? Що з ними буде?
Ще вчора вранці був ясний, сонячний день. Але ввечері океан захвилювався. Величезні хвилі оточили корабель і дружно кинулись на нього в атаку. Тільки спалахи блискавок освітлювали цей смертельний двобій між кораблем і грозовою стихією. Та сміливці, чиї серця були виповнені мужністю, вирішили не здаватися, не стати здобиччю ненаситного моря. Вони вчепилися в уламки корабельної щогли і поклялися дочекатися рятівного ранку.
Нарешті грім відгримів. Дощ припинився. Вода стала крижаною, і вони дуже змерзли. Але це все дрібниці. Вони витримали. Дочекалися ранку, сонця. Яскраві сонячні промені розквітчали важкі хвилі всіма кольорами веселки. Буря ще напружує свої м’язи. Але ще мить – і будуть зламані останні її зусилля. Шторм відступив перед мужністю людини.
Запитання до класу.
Як ви гадаєте залишаться ці люди в живих чи ні?         (Відповіді дітей)
Слово вчителя: Незважаючи на тривожний червоно – оранжевий колір неба на картині дуже багато зеленого кольору різних відтінків, а, як вважають психологи, зелений – це колір надії. Тому ми з вами віримо, що ці мужні люди обов’язково знайдуть порятунок. І світло та сонце будуть спільниками людської волі.
Але море не завжди буває грізним. Розглянемо репродукції картин І. Айвазовського «Буря на Північному морі», «Італійський пейзаж. Вечір»,  «Чорне море».
(Перегляд репродукцій картин)
А тепер я пропоную вам уявити себе художниками. Перш, ніж виконати творчу роботу, нам потрібні певні знання. Ви вже знаєте про теплі і холодні  кольори, кольорові нюанси, як змішуючи кольори утворити похідні.
А тепер пригадаємо, що називають лінією горизонту?
В живописі, а саме в пейзажі, як і в інших жанрах, обирають щось головне і відносно головного предмета розміщують інші. Правильність цього розміщення називають композицією.
Головний  предмет не обов’язково розміщений посередині аркуша. Наше завдання полопає в тому, щоб правильно розмістити вітрильник на картинні площині, визначити правильне зображення ліній горизонту, при зображенні роботи в кольорі – передати настрій, стан природи.
 Щоб правильно побудувати композицію картини, потрібно визначити скільки простору аркуша буде відведено на небо, а скільки на море.
А де саме буде розміщений вітрильник? (ближче, далі).
 При зображені предметів ближче їх розміри зображують більшим, а чим далі від нас предмети – тим меншими вони нам здаються. А на картинні площині – їх зображають вище або нижче.
              Сьогодні попрацюємо в техніці «по мокрому».  Для цього аркуш паперу разом з рисунком зволожують мочалкою. Фарби для малювання «по мокрому» розводять густіше, ніж для роботи «по сухому», оскільки частина води вже є на папері. Якщо фарба дуже рідка, кольорові плями розпливатимуться. Особливо важливо взяти густішу фарбу при малюванні дрібних деталей.
Живопис, виконаний на мокрому папері, дає можливість передавати ніжні, неповторні кольорові переходи; вся робота виглядає легко і прозоро.
Пам’ятайте: настрій моря потрібно передавати не окремим локальним кольором, а кольоровими сполученнями, насиченими кольором мазками, різними за характером, - спокійними і ніжними, різкими та грубими.

VI. Практична частина уроку.
Звучить аудіо запис. Учні працюють під контролем учителя.

VII. Закріплення нових знань та умінь.
Слово вчителя.
Щоб переконатися, що ви добре зрозуміли тему уроку розгадаємо кросворд.
1
2
3
4
5
6

По горизонталі:
1. Інструмент художника-живописця.
2. В якому місті народився ті створив найкращі свої полотна І.К.Айвазовський.
3. Де зберігаються найвидатніші твори мистецтва?.
4. Який художник присвятив все своє життя зображенню моря?
5. Як називається картина, на якій зображено море?
6. Вид образотворчого мистецтва, основним художнім засобом якого є колір.
Яке слово можна прочитати по вертикалі? Що воно означає?

VIII. Підсумок уроку.
Аналіз робіт, виставлення оцінок.

IX. Домашнє завдання.  
Розглянути репродукції, фотографії морських пейзажів, визначити на-стрій моря, зображеного на них.   

Корифей української культури

 

  В історії України є знакові постаті, чия спадщина відігравала визначну роль у долі нації, розвитку держави. Серед них –Василь Григорович Кричевський засновник українського стилю в архітектурі та перший художник вітчизняного кіно, самобутній живописець і графік новатор, сценограф і майстер декоративно прикладного мистецтва, автор дизайну національного гербу України «Тризуб», мистецтвознавець і педагог, старійшина могутнього сімейного клану художників Кричевських – вельми харизматична фігура всього національного мистецтва ХХ століття.

  Кричевський прославився як засновник українського модерну. Його будівля Земської управи у Полтаві принесла йому світову славу. Працював на кіностудії  імені Довженка як художник-декоратор. Малював для кафедральної плитки яка ще збереглася в деякий старих будинках до цього часу. Під час ІІ Світової війни Василя Кричевському прийшлося виїхати з України у Венесуелу, в Каракас. Там він прожив залишок свого життя. Але твін малював по пам’яті Українські пейзажі і мріяв повернутися на Батьківщину. А в Радянському Союзі його ім’я старанно викреслювали з всіх енциклопедій і з пам’яті. Навіть його  учні не сміли згадувати його.

 І наостанок про В. Г. Кричевського. Хочу навести слова мистецтвознавця з Канади Мілде Міхленбахс з каталогу виставки В. Г. Кричевського 1991 р.: "Василь Кричевський брав участь у культурному житті свого часу як інтелектуал і винахідник. Увібравши в себе і переробивши нові мистецькі течії, він залишив нам свою свіжу своєрідну спадщину. Він був чесним перед собою, уважним до історії і завжди вірив у владність мистецтва як культурної сили". Дякувати долі, українці можуть назвати його своїм митцем.

Докладніше про життєвий і творчий шлях видатного українця можна прочитати у брошурі
"Корифей української культури"

У цій брошурі зібрано матеріали про життєвий і творчий шлях  видатного українського архітектура, графіка, само-бутнього живописця, сценографа, майстра декоративно-прикладного мистецтва, художника вітчизняного кіно, мис-тецтвознавця і педагога Василя Григоровича Кричевського.

Свято писанки "Гарна писанка у мене".

Вчитель. „Село на нашій Україні - неначе писанка..." Звичайно, кожному відомі ці Шевченкові рядки.
І ні в кого не викликає сумніву правомірність, природність такого образного порівняння, хоча, на жаль, не так багато сіл зберігають нині оту свою писанковість. Та в нас на Україні ще живе прадавнє мистецтво творення цих своєрідних художніх мініатюр, які разом із Великоднем і весною приходять у наші домівки, провіщаючи свято, вселяючи надію у незнищенність життя й краси.
                                                                                       
ПІСНЯ «ГАРНА ПИСАНКА У МЕНЕ»
Слова народні, музика В.М.Колісниченка

                                       Гарна писанка у мене,  
Мабуть кращої нема,    
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.

Змалювала диво-писанку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
И поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала —
Зіпсувала п’ять яєць,
Та як шосте закінчила,
Тато мовив „Молодець!"

Я цю писанку, напевно,
Для зразочка залишу.
А для мами і для тата
Я ще кращу напишу.

Ведучий 1. Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала або не чула про українську писанку. Українська нація увійшла в світову скарбницю дивовижним мистецьким твором – писанкою. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню довершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Писанка – це своєрідний шедевр мініатюрного мистецтва, відомого із сивої давнини. Це витвір різновиду українського народного мистецтва, що має назву писанкарство.

Ведучий 2.  Українська писанка має багатовікову історію. Припускають, що київські майстри-гончарі почали виготовляти писанку близько 1000 року ще за часів князювання Володимира Великого (979 – 1015 рр.) Наші прадіди-язичники з-поміж усіх сил природи найбільше звеличували Сонце, яке, за їхніми віруваннями, було джерелом життя. Тому яйце вважали атрибутом найбільшого та найласкавішого божества – Сонця.

Ведучий 1. Спочатку розмальовували гусячі, курячі, журавлині яйця, а пізніше – лише курячі. Писанка – частинка нашої душі, кращих традицій багатства, любові, краси і здоров’я, що  заповідали нам батьки, діди і прадіди. Їх рисунки, теплі кольори нагадують наші весільні рушники, вставки сорочок в переплетенні жовтих, зелених, червоних відтінків – це все грає, сміється, звучить.

Ведучий 2. Ось що сказав про українську писанку Михайло Стельмах: «Народ живе красою, вміє не лише створювати, а й обезсмертити себе у прекрасному. Скільки стрілось в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова дужість повноліття, мудрість старості і присмак  вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю - смуток,  з усмішкою – надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народу, котрий примножить їх знову і знову».

Українська писанка – як дитяча пісенька,
Як бабусина казка, як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко:
Хрестик, зоря, віконце – і стане воно мов сонце.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає писачком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій – півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці,
На четвертій – олені та сарни,
А на п’ятій рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся –
Я у неї малювати вчуся.

Ведучий 1. З давніх-давен предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають писанку особливою святинею, оберегом, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Оскільки яйце вважається джерелом життя, символом сонця, початком світобудови, для розпису беруть запліднене яйце від домашньої курки.

Ведучий 2. Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо з зорями, і води з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви – усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому великому світі. Кожен орнаментальний мотив і колір – це ніби окрема літера абетки. З них на писанці складається наша мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми.
Ведучий 1. Писанка - розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце - з'явилося у час язичництва, як атрибут весняних культових народних обрядів, пов'язаних з пробудженням землі весною, початком сільськогосподарських робіт, появою перших дарів природи.
Ведучий 2. Ранні християнські общини, перейнявши з іудаїзму звичай святкування Пасхи, пов'язали його з стражданням, мученицькою смертю і воскресінням Христа, оскільки за Євангелієм ці події сталися у період Пасхи, як правило наприкінці квітня.
Вчитель. Існує дуже багато легенд про походження писанок. Ось одна із них.

 Учень 1. Коли Ісуса розіп'яли на хресті з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилась і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки. І кожна крашанка перетворювалася на писанку. Зібравши всі писанки і крашанки в хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати сина дорогого. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала жити в злагоді і мирі. Прийшовши до Пілата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустини розкотились по всьому світі. З того часу люди розписують до Великодня писанки.

Учень 2. Існує ще одна цікава легенда про походження писанок. Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі і проповідував, якось зупинилися вони в селі де жили іудеї. Побачивши Христа, вони почали кидати в нього каміння, грудки землі. І коли торкався камінь Ісусового одягу, то робилася з нього писанка, а як торкалася грудка землі, то перетворювалася на крашанку. Святий Петро позбирав все те до кишені, а пізніше роздав людям. З того часу виник звичай готувати писанки та крашанки до Великодня.
Учень 3. А на Західній Україні існує така легенда , Щороку змій Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ Божий своїх гінців, а коли ті повертаються, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на землі. Тож поки малюють писанки, доти й буде світ.
Учень 4. Писанки приховують у собі тисячолітні символи небесного світила - Сонця, як іпостасі Божої і вічного життя, є оберегом від багатьох хвороб людей і худоби, від лиха, пожеж, блискавки, бо мають магічну силу. Коли навесні господар виїздив у поле, перед тим писанкою гладив груди коней, корів, волів, щоб вони були гладкі, як яйце. Під час оранки у борозну клали писанку і приорювали. При будуванні нового житла до всіх чотирьох кутів клали писанки. Покійника у домовину супроводжувала писанка, як світло у вічній темряві.

Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові узори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулиння золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На весняному та осіннім зіллі –
І писанка оранжево горить
У філіграннім рисочок сплетінні.
То вже вона як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих-густих обрамлень,
Мереживом найтоншім мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білі колискові оболоні…
Котились писанки з гори,
Ясніше сонця в маминій долоні.
Учень 5. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх дівчата
та жінки. Старі писанкарки намагалися брати від трьох до дев'яти яєць від ку-
рки-первістки. їх розбивали об сире дерево і на жовтках замішували фарбу.
Писанки, мальовані тими фарбами, виглядали особливо світлими. Жовту фарбу
виварювали з кори дикої яблуньки,      зелену - з молодого соняшнику, темну - з
кори дуба, фіалкову – з  вільхи.
Учень 6. А ще у писанкарстві велике значення мав колір фарб.                     Червоний - радість життя, весілля, надія.                                                                   Жовтий - сонце, зірки, місяць, у господарстві - врожай.                                                                        Зелений - весна, оновлення природи, її багатство і плодоріддя.                                              Чорний - земні надра, болото, буря, ніч.                                                                            Білий - чистота, світло, сніг, день.
Чорний з білим - пошана душ померлих, подяка за охорону від злих сил.         .
Коричневий - мати-земля, її щедрість для кожної людини.                                               Блакитний - небо, повітря, здоров'я.                                                                                                              4-5 фарб одночасно означають родинне щастя, мир, любов.

 Вчитель. Є кілька видів святкових яєць, які розрізняються за технікою їх виготовлення.

Учень 7.  КРАШАНКИ - це яйця, пофарбовані у різні кольори природними барвниками.
Для виготовлення КРАПАНКИ на яйце запаленою свічкою наносять краплі воску і занурюють у барвник світлого кольору. Після того як яйце висохне знову наносять віск і занурюють у барвник темнішого кольору. Потім за допомогою свічки або гарячої води знімають віск із яйця.                                                                                  
Щоб виготовити ДРЯПАНКУ, яйце треба пофарбувати у темний колір, підсушити, а потім голкою видряпати візерунок.
МАЛЬОВАНКИ - це яйця розмальовані фарбами за допомогою пензлика.                                                                                                                                                                                                                                         Щоб виготовити ПИСАНКУ, потрібно на яйце, за допомогою спеціального інструменту - писачка, нанести восковий орнамент, після чого яйце фарбують. За бажанням воскові орнаменти можна чергувати пошарово з фарбуванням, починаючи з світлих тонів фарби й до більш темних. Після зняття воску на писанці утворюється різнокольоровий орнамент.
 Учень 8.  Особливо гарними є писанки, виконані у давно забутій техніці травлення. Витравлювати можна як білі так і коричневі яйця.                                                                                        
    Якщо контрастність кольорової писанки залежить від сполучення світлих і темних кольорів, то травлена писанка буде кращою залежно від об’єму, тобто від різниці між випуклими і вдавленими деталями малюнка.
   Порівняно молода  техніка – витравлення яєць з коричневою шкаралупою. Коричнева травлена писанка гарна по-своєму. Вона має символічний колір. Коричневий – означає землю, врожай, родючість, щедрість. На ній дуже виразно виглядає малюнок. Така писанка не вигоряє на сонці, не втрачає кольору від вологи, є екологічно чистою. Вона має коштовний вигляд.

Учень 9. Для виготовлення нетрадиційних писанок яйця прикрашають вишивкою, бісером, різними природними матеріалами, нитками. Дуже гарними виходять яйця, прикрашені крупами та зерном – так звані ЗЕРНІВКИ.
Вчитель.  Кожна писанка - як пісня, двох однакових не буває.
ПІСНЯ "ПИСАНКИ ПИСАЛА"
У веснянім гаю трава зелененька                                                        Там писала писанки мала Оленонька                                    Приспів
Писанки писала, гей-гей!
Писанки писала мала Оленонька
Писанки писала, та й собі думала
- Ой кому б я на Великдень писаночку дала?                                  Приспів
Подарую Христі, а, може, й Васильку,
А ще дам Андрійку гарную писанку.
Вчитель. Проведемо невеликий конкурс загадок.

Ведучий 1.         Може зваритись,
Може розбитись,
Може на птаха
Перетворитись.                                               (Яйце)
Ведучий 2.         Як уродилось,
То біла була,
Тепер подивіться:
Рябенька я, ціла,
Мені змалювала
Оксана всі бочки
У жовті, червоні,
Зелені квіточки.                                             (Писанка)
Ведучий 1.          У піч положи – мокне,
А на воду пусти – сохне.                                (Віск)

Ведучий 2.          Розколеш лід –
Візьмеш срібло,
Розколеш срібло –
Візьмеш золото.                                             (Яйце)

Ведучий 1.         Лежу на столі коло круглої паски,
Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,
До хрону, до масла, до баби сміюся,
Ану відгадайте, як я звуся?                          (Писанка)


Ведучий 2.         Усіх до церкви скликає,
                            А сам в ній не буває.                                        (Дзвін)

Вчитель.  Які прислів’я  та приказки ви знаєте про сьогоднішнє свято?

Учні.  
v Дороге яєчко до Великодня.
v Не кожний день Великдень.
v На Великдень перший раз закує зозуля.
v Де вовк на Великдень зачує дзвони, там буде цілий рік крутитися.
v Красна річка берегами, а Великдень – пирогами.
v Будь великий як верба, здоровий як вода, а багатий як земля.

Учень.               Що за дивні яєчка
Наша курочка знесла!
Намальовано гніздечко,
Ще й пташиночка мала.
Навкруги барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки,
Чи здогадуєтесь, діти?
Що це? Певно…

Усі разом:        Писанки.
               
                            Їх не курочка знесла!
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
До святкового стола
Сяють наші писанки,
Як весняні квіточки.

Вчитель. Традиції писанкарства поступово відроджуються  у наш час. Вони бережно оберігалися і збереглися на Заході нашої країни та в деяких регіонах. Останнім часом стало вже модною традицією проводити перед великим святом Воскресіння Господнього різні майстер-класи по писанкарству. Минулого року наша школа вперше взяла участь у районному конкурсі та виборола ІІ місце. Цього року ми підготували на свято декілька композицій, які захистимо сьогодні. Ми намагаємося відродити це забуте у нашому краю мистецтво. Разом творити маленькі дивовижні витвори – писанки, що радуватимуть око нам і гостям.

Захист композицій.
Вчитель.   А як же готували писанки напередодні Великодня наші прабабусі?
10 - й учень.   Напередодні Великодня, в першій половині страсного тижня, закінчивши всі справи по господарству, дівчата вибирали яйця для писанок, крашанок, готували віск, писачки, природні барвники. Яйця для писанок брали переважно курячі, рідше качині, гусячі. До свята необхідно було написати стільки писанок, скільки до вашої оселі завітає гостей, скільки у вас близьких, хрещеників.                                        
Розписували писанки ввечері, у той час, коли сутеніє надворі. В  оселі була тільки родина. Старожили кажуть, що для кожної писанки  присвячувалась молитва, співалися веснянки тихо-тихо, щоб в оселі  ніхто не прокинувся.                                                              
У суботу господині готували крашанки. Шкарлупу з яєць, які  тріснули, відносили до річки й пускали по воді. У цей же день, коли  страви були вже готові і піч трішечки вистигала, запікалися писанки.

   11-й учень.  Магічне значення в писанці мали символи-обереги, які  наносились писачком на поверхню писанки. До рослинних оберегів - символів ми відносимо: вазон (символ - дерево роду), сосонку, гілочку з листочками, дубовий листок, колосок, зернятка, квітку (  дівоча врода, кохання). До тваринних символів-оберегів ми  відносимо:
 - півника - символізує сонце й початок дня, є охоронцем добра;
 - оленя - є символом досконалості, щастя, достатку;
-   коня - символізує витривалість, силу, працьовитість, віщуна віри;
-   рибку - символ здоров'я;
-   птахів - символізують вічність душі, посланців Бога;
-   бджіл, овець, кіз, качок - як символ життя, господарювання.
Вчитель. Головна умова при написанні писанок - гарний настрій. І як тут обійтися без пісні?
ПІСНЯ " ПИСАНКА"                                                                                                                  слова  Чередниченка,  музика В Кравчука
Розмалюю писанку, розмалюю                                                                                      Коника гривастого намалюю,                                                                                              Розмалюю писанку, розмалюю                                                                                               Соловейка-любчика намалюю.
Приспів
Писанка-писанка -                                                                                    Веселковий цвіт.                                                                                                          Писанка-писанка -                                                                                                               Мій дитячий світ,


Розмалюю писанку, розмалюю                                                                                               Різьблену сопілочку намалюю,                                                                                        А моя сопілочка буде грати,                                                                                                                Буде коник весело танцювати.

Сценка: Учень і Писанка

Учень.               Як нарешті панна-писанка написалася,
То при всіх своєю вродою запишалася:
І віком весняним, і личком рум’яним,
І косою вітистою, і сорочкою барвистою,
І спідничкою «міні», і «перчиком» на коліні…

Писанка.           Ось була я білою, як стіна,
А зробилася розцвілою, як весна!

Учень.                Почекай-но, панно-писанко, зупинися,
Перед люстерком у тарільчику не крутися,
Бо ж такою ти зробилася не одразу –
Хтось чогось тобі виділив на окрасу?

Писанка.           Всі всього по трошку:
Бджілка – дрібку воску,
Голка – кінчик вушка,
Щоб чим тонша смужка,
Свічечка – пломінчик,
Сонечко – промінчик,
Цибулина – гарну
Золотисту барву.
Небо – барву льону,
А трава – зелену…
Всю ж мене списали
Пальчики Олени…
Потім освятило
Просяне кропило…
Потім… всім я щиро
Дякую за це!
Особливо – курці,
Що знесла яйце!

Вчитель.  Великдень як найвеселіше свято спонукає людей на добрі та світлі дії.

Ведучий 1.  Місто Хмельницький цього року готується до участі у фестивалі писанкарства та у «Параді вишиванок – 2012», приурочених до 21 річниці незалежності України. Зараз у Хмельницькому розписують гігантську 4-х метрову писанку, яку нещодавно привіз Олег Скрипка. Велетенське склопластикове яйце розмістили в ангарі Хмельницького дитячо-юнацького центру. Організатори закликали всіх бажаючих долучитися  та докласти максимум зусиль, щоб писанка була типовою для Поділля, гарною та яскравою.

Ведучий 2. У деяких країнах Європи існує великодня традиція прикрашати на Великдень гілки дерев. Великоднє Дерево – це символ Дерева Життя в Раю. Ось звідси і виникла  великодня традиція і великодній атрибут.  Це можуть бути звичайні дерева, а так само композиції, що імітують дерево. Для виготовлення таких композицій використовують гілки, частіше з молодими листочками або квітами на них, особливо підходить для цієї мети гілка верби. Прикрашають великодні дерева крашанками, стрічками, фігурками зайців, ягнят, різних птахів, а також метеликами.
 
Ведучий 1. До речі, до XVII ст. в Росії існувала схожа традиція. Під час ходу російського патріарха на санях везли пасхальне дерево, прикрашене штучними квітами і плодами.

Ведучий 2. Одним з численних прикладів можна назвати найбільшу в Україні мозаїку з великодніх яєць. У минулому році в Софіївському соборі з’явилося унікальне панно – Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок.
Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно «Погляд у вічність» вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.

Вчитель. Символ пасхального свята, висотою в два з половиною метри та вагою майже пів тони встановили на території Києво-Печерської Лаври.
Майстрині, які прикрашають заквітчане яйце зізнаються - для його декорування знадобилося понад сім з половиною тисяч червоних та жовтих троянд, а ще – зелені гілочки туї.
Кольори квітів обрані не випадково. Так, червоний - символізує страждання через розп’яття Христа, а жовтий і зелений – радість та життя.
Побачити заквітчану писанку можна буде з 10 до 17 квітня, під час проходження фестивалю Великодніх кошиків. Він починається вже завтра. Гроші, виручені на ярмарку, перекажуть на лікування двох хворих дітей.
На створення 2,5-метрової квіткової писанки вагою 500 кг пішло 7343 троянди різного кольору і 10 кг моху. Композицію приготували спеціально для благодійного ярмарку Великодній кошик.                                                                                                  
  А чи знаєте ви, що українську писанку шанують у всьому світі?
12-й учень.   В Канадському місті Вергевіл, провінції Альберта, де мешкає 75% українців, за проектом художника Павла Цимбалюка створено 12- метровий пам'яток українській писанці. Його складено з сорока частин різних геометричних фігур. Гігантська писанка розмальована яскравими фарбами, неповторний орнамент надає пам'ятникові урочистості, неповторність

13-й учень. У невеликому прикарпатському місті Коломия розташований унікальний, єдиний в світі музей "Писанка", в якому зібрано більше 10 тисяч писанок з різних країн світу - Словенії, Чехії, Польщі, Франції, Індії, Китаю... Музей - унікальна споруда у вигляді яйця 13 метрів заввишки із цегли та бетону, яку збудували всього за 90 днів до X Міжнародного фестивалю гуцулів.
                                       Яєчко - розмальоване, барвисте,                                                                       Ним тішиться і старець, і дитя.                                                                                    Творіння людських рук святе і чисте,                                                                                     Маленький символ нашого життя.                                                                          Вкраїнська писанка проміниться життям,                                                                                             Великдень славить перед цілим світом.                                                                      Співзвучно до весни серцебиття,                                                                              В ній оживають трави, птахи, квіти.

Ведучий 1. Можна спробувати відтворити в своїй родині ще одну гарну традицію. А саме – викладання крашанок на маленькому горбочку із зеленою травицею, який ставлять на святковому великодньому столі. Він символізує воскресіння, проростання нового життя через смерть старого. Адже для того, щоб виросла нова стебелина, повинне загинути зерно. Це і є символом воскреслого Спасителя. Також горбочок означає пам’ять про родичів, котрі відійшли в інший світ.

Ведучий 2. Для того, щоб мати такий «зелений горбочок», слід за два тижні до Великодня насипати землі у миску гіркою і посіяти на ній овес. Поставити в теплому і світлому місці й поливати. До свята овес якраз підросте. А потім довкола горбочка викласти крашанки – стільки, скільки близьких членів родини відійшло в інший світ.

Вчитель. Але найбільшою традицією На Великдень є народні гуляння та ігри.
Діти стають у коло, кожен тримає в руці крашанку. Лічилкою визначають дитину, яка розпочинає гру: ходить перед дітьми і своєю крашанкою б’є по писанках у руках дітей. Всі разом промовляють:
«Стали діти у кільце,
В кожного в руці яйце.
Галі випало на славу
Розпочати цю забаву –
Дуже милу престару
Великодню гарну гру.
Ходить дівчинка кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне - трісь та «Ай!»
А в самої ціле – й край.
Бач, яке воно міцне!
Галя далі радо йде.
Трісь та трісь!
Аж раптом: хрусь!
Гру продовжує Петрусь».
Один за одним діти виходять з гри. Той, чия крашанка вціліла, показує її всім, промовляючи:
«Крашанка моя міцна,
То ж у грі перемогла»

Лічилка:   Котилася писанка, мов ясне сонечко
                    Зупинилась писанка біля віконечка.

Ведучий 1. Люди і нині вважають писанку особливою святинею, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони кажуть, що «писанку треба вміти написати, треба дати належні фарби, треба писати тоді, коли належить, треба вміти її замолити і подарувати, кому належить».

Ведучий 2. Якщо ви ніколи не дарували батькам і друзям власноруч розписану писанку – цієї весни обов’язково подаруйте. Це їх дуже втішить. Адже власноруч розписані писанки – то найліпше Великоднє вітання.
Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя.
Ведучий 1.           Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Ведучий 2.           Щоб з Великоднем прийшло
Щастя в вашу хату,
Щоб у вас завжди було
У родині свято!
Нехай вам писанки несуть,
Сонечка краєчок,
Нехай всміхаються боки
Золотих яєчок.


ПІСНЯ «ХРИСТОС ВОСКРЕС!»
Слова І.Савицької, музика В.М.Колісніченка

Христос воскрес! Співає вся природа,
Величний гімн полинув до небес.
Хоч Він помер – з любові до народу,
Із гробу встав, у величі  Воскрес!

Христос Воскрес! Яка велична днина!
Яка любов, і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям всім відкрити небеса.

Христос Воскрес! Радійте нині, діти!
Сповнилося найбільше із чудес.
Пропала тьма, і сонце правди світить!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Виховний захід до 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка "Шевченко-художник"

«Благословенна хай буде година і тая хата, і село,

що Україні принесло найбільшого з великих сина»

Обладнання: автопортрет Тараса Шевченка, виставка його малюнків, ілюст-рацій до творів поета, аудіозаписи пісень «Шлях до Тараса», «Бандуристе, ор-ле сизий», електронні презентації «Шевченко-художник», «Малярство Шевчен-ка», «Великі українці. Тарас Шевченко», фрагменти фільмів про Шевченка, проектор, екран.
                                                        ЕПІГРАФ
                                              У білі ночі Йшов у Літній сад,                                                                                                    
                                              Спішив сюди із трепетом у серці,                                                                                      
                                             Ніс довгі пензлі й фарби у цеберці,                                                                                
                                             Щоб вранці, не вертаючись назад,                                                                                                                                                                          
                                             Іти і домальовувать плафони...                                                                                                          
                                             Щоб міг він тут, невільник-малярчук,                                                                                                                                                            
                                              Після роботи аркуш брать до рук                                                                                                        
                                              І малювати, і писать.
                                                                                                           А. Кацнельсон.

Учитель. Кожний великий народ мас свої знакові постаті. Для Англії — це Байрон, для Німеччини — це Гете, для Польщі — Міцкевич, для Росії — Пуш-кін, для України — Шевченко.
Бо пам'ятайте, що на цій планеті,
відколи сотворив її Пан-Бог,
Ще не були епохи для поетів,
але були поети для епох.
Ці слова Ліни Костенко засвідчують велич Тараса Шевченка. Поета, Худож-ника і Пророка, який простуючи крізь століття в сьогодення, начебто стає су-часником і співучасником наших діянь. Для справжніх геніїв час не вимірюєть-ся датами народження і смерті. їхні ідеї і творче надбання перебувають поза часом, вони безсмертні.
Ведучий 1. «Кожному з нас дана благодать у міру Христового дару» (Пос-лання апостола Павла). Є люди, яких Бог обдарував не одним даром. В історії світової культури є чимало прикладів, коли людина виявляє талант у різних видах мистецтва. Багатогранністю генія уславились титани епохи Відродження Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело. Вони були і скуль¬пторами, і живо-писцями, і поетами.
Ведучий 2. Пізніші епохи також народжували різнобічно обдарованих мит-ців. Не можна не згадати англійського поета, художника, гравера Уїльяма Блейка, творчість якого як художника невіддільна від його поезії. Цікавими бу-ли малярські спроби українських письменників Михайла Коцюбинського, Па-наса Мирного, Лесі Українки.
Ведучий 3. Твори Тараса Шевченка дали можливість його співвітчизникам побачити в ньому геніальну людину. Сучасники усвідомлювали особливий тип художнього обдарування митця, вважаючи його «троїстим пое¬том — слова, пензля і співу» (П. Куліш)
Ведучий 1. Шевченкове слово... Воно рідне і мінливе, як людське життя. У ньому правда, добро і краса. Та Шевченко-художник не менш талановитий від Шевченка-поета. Тарас Григорович Шевченко як художник займає одне з най-почесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основополо-жником критичного реалізму в українському мистецтві. Загальновідомо, що Шевченко був одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту у віт-чизняному мистецтві. Сам він прекрасно володів усіма відомими тоді засобами графічного зображення. З його мистецької спадщини збереглося 835 творів живопису і графіки. Є дані про 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.

На екрані — автопортрет Тараса Шевченка.

Лунає пісня «Шлях до Тараса» у виконанні Василя Зінкевича.

Демонстрація електронної презентації фільму«Тарас Шевченко. Образотворче мистецтво».

Ведучий 2. Здібності до малювання виявилися в Тараса ще з дитинства. У спогадах родини Шевченка є чимало свідчень про те, що настінне малювання, вишивки будили в нього пристрасть до створення власних малюнків. А коли він почав учитися в дяківській школі, ця пристрасть розвинулась ще сильніше.
Ведучий 3. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малю-вання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Усе ними малює: стіни, лави, стіл у хаті та на подвір'ї, у себе й у гостях. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала своєї хати: візерунками роз-мальовані стіни, долівка і навіть призьба. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей. Коли юний художник намалював п'яного дяка, то був ним пока-раний.
Ведучий 1. Бажаючи оволодіти мистецтвом живопису, він звертається до шляхетних дяків-живописців які в основному заставляють прислужувати їм. Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо пе-рші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою «Погруддя жінки», датова¬ний самим автором ще 1830 року. З цієї юнацької роботи і розпочалась твор¬чість видатного художника.
Ведучий 2. У 1832 році Шевченко почав працювати в майстерні В. Ширяєва.

Проектується малюнок «У майстерні Ширяєва».

Шевченко виділявся своєю майстерністю серед інших учнів. Через не¬стачу денного часу і заклопотаність, бажання стати справжнім художником, змушу-вало Шевченка в білі ночі виходити в Літній сад і змальовувати статуї. Тут від-булася перша зустріч Тараса зі своїм земляком — художником Іваном Сошен-ком.

Демонструються роботи Шевченка того часу.

Ведучий 3. Сошенко зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти художнику-початківцю на його тернистому шляху. Він давав Тарасові поради і консультації, а потім знайомив з видатними діячами російської і української культур (Карлом Брюлловим, Василем Григоровичем, Олексієм Венеціановим, Василем Жуковським, Євгеном Гребінкою), спільними зусиллями яких талано-витого кріпака було викуплено з кріпацтва.

Демонструється портрет В. А. Жуковського роботи Карла Брюллова, на ви-ручені гроші від продажу якого Шевченка було викуплено з кріпацтва.

Ведучий І. Карл Брюллов став учителем молодого Шевченка. У повісті «Ху-дожник» автор пише: «В одно прекрасное утро я его представил Карлу Вели-кому. Восторг его был неописуемый, когда Брюллов ласкаво и снисхо-дительно похвалил рисунки. Я в жизнь мою не видал веселе, счастливее че-ловека, как он был в продолжении нескольких дней».
Ведучий 2. Звільнення з кріпацтва дало право Шевченку вступити до Акаде-мії мистецтв в Петербурзі. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова. Тарас переходить і класу в клас у числі кращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас малює в основному аквареллю.

Проектуються акварельні роботи.

Мистецтвознавець. Акварель — живописний твір, виконаний водяни¬ми фа-рбами.

Ведучий 3. У той же час художник опановує й техніку олійного живопису.
Мистецтвознавець. Олія — техніка живопису з використанням олійних (мас-ляних) фарб.

Проектуються олійні живописні роботи Шевченка, зокрема виконаний олією портрет Ганни Закревської.

Ведучий 3. В академії мистецтв Шевченко опановує техніку гравюри, робить граверні портрети Суворова, Кутузова, Барклая-де-Толля, а також виконує гравюру «Король Лір», витравлену за допомогою гальванотехніки.

Проектуються портрети полководців роботи Т. Шевченка.

Мистецтвознавець. Гравюра — відтиск гравірованої дошки чи пластини.
Ведучий 1. Тарас мріяв поїхати в казкову Італію. Щоб познайомитися із все-світньо відомими шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не бу-ло. Друга заповітна мрія — повернутися назавжди в Україну. Тарас сумує за рідним краєм.
Хочеться хоч подивитися
На свій край на милий!
На високії могили!      
На степи широкі!

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя».

Ведучий 2. У 1843 році Тарас Григорович нарешті приїхав в Україну Під час подорожі, любов до рідного краю наштовхнула його на створеним цілої серії картин. Уміння інтерпретатора історії Шевченко виявив у трьох офортах серії «Живописна Україна», на яких відображено історичні місця, побут і при-роду країни. Повертаючись в Петербург, він завершує навчання в Академії, видає за власні кошти альбом під назвою «Живописна Україна».
Мистецтвознавець. Офорт — різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислота-ми.
Ведучий 3. Згодом, навесні 1845 року, Шевченко повертається в Украї¬ну і знаходить роботу в Київській археологічній комісії. Художникові довелося по-бувати у різних місцях України, де він змальовував й описував істо¬ричні пам'я-тки. З часу подорожей залишило чимало акварелей, простих і природних за своїми сюжетами. У 1845-1847 роках Тарас Григорович створив низку портре-тів, які переконливо свідчать про зростання художника, при поглиблення пси-хологічної характеристики образів.

Проектуються портрети, виконані Шевченком.

Ведучий 1. Саме портретам належить велике місце в доробку митця. Тарас Шевченко працював над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Художник став одним із відомих і популярних портрети¬стів. Ство-рені ним образи відзначаються невимушеністю, відсутністю наряд¬ності, вдалою бадьорістю і свіжістю барв.
Ведучий 2. Шевченко зробив великий внесок у розвиток побутового жанру і став його основоположником в українському мистецтві. Особливо хвилювало художника підневільне, часто трагічне становище жінки. Подо¬рожуючи Украї-ною, митець відвідує місця, дорогі його серцю, робить зама¬льовки.

Проектуються репродукції картин «Селянська родина», «Хата батьків у Ки-рилівці»

Мистецтвознавець. Творчість Шевченка-художника була надзвичайно бага-тогранною. Не без успіху він виступає і як жанрист, і як пейзажист, на¬решті, як майстер портрета. Одночасно він показує свою майстерність і в техніці олійно-го живопису, акварелі, рисунка і навіть офорта.
Ведучий 3. Надзвичайно хвилюють роботи художника, виконані під час пе-ребування на західній Україні. «Возвращаясь из Почаева, я зашел в Кременец посмотреть на Королеву Бону и на воздвигавшиеся в то время палаты, или кляштор,  для Кременецкого лицея...» («Варнак»).

Проектується робота «Почаївська лавра з півдня»

Ведучий 1. За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві Шевченко був за-арештований і його відправляють рядовим до Оренбурзького окремого корпу-су із забороною писати і малювати.
Оточений наглядачами й шпигунами, у нестерпно тяжких умовах поет про-довжує писати, творити, малювати. Задобрюючи ротного та його прибіч¬ників горілкою, деколи залишав казарму на годину-другу, щоб прогулятися в степу, побути на самоті зі своїми думками.

Проектуються малюнки та ескізи періоду заслання

Мистецтвознавець. Найбільш вражаючим з усього, що створив Шевченко-художник, є його листи «Притчі про блудного сина». Ця серія — ше¬девр Шев-ченка-художника. Такої емоційної напруги, якої досяг тут Шевчен¬ко, такої си-ли виразу, широти узагальнень не було в жодному творі того часу. «Притча про блудного сина» — один з найвищих здобутків у вітчизняному мистецтві XIX століття.

Демонстрація електронної презентації «Тарас Шевченко. Художник з душею поета»

Ведучий 2. В останні роки заслання Шевченко створив значну кількісні сепій. Вони присвячені міфологічним, історичним, літературним темам, які змістом та ідейною спрямованістю були співзвучні настроям Шевченка.
Мистецтвознавець. Сепія — малюнок, виконаний стійкою до дії сонця та по-вітря фарбою коричневого кольору.

Демонструються репродукції картин Т. Шевченка «Самаритянка», «Робінзон Крузо», «Нарцис та німфа Ехо»

Ведучий 3. В останній період творчості Шевченко створив галерею цікавих портретів своїх друзів і знайомих, які відзначаються простотою, надзвичайною виразністю, теплотою та задушевністю...

Проектуються портрети друзів Т. Шевченка.

Після десятилітнього заслання Тарас Григорович повернувся до Петербурга, «зламаний тілом, але не духом... Навіть у тих страшних роках його муза не за-тихала...» (Іван Франко. «Тарас Шевченко»). До останніх хвилин свого життя Тарас Григорович Шевченко працював у своїй майстерні при Академії мис-тецтв. Буквально в ній він і помер.
Мистецтвознавець. Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником. У його картинах відобразилася вся глибина і самобутність його особистості.

На фоні мелодії «Заповіт» звучать слова В. Коротича:

Я — Шевченко. Я вмер.
Я лежу на порозі майстерні,
І у мене в очах                  
Застигають блакитні вогні.  
Я замовкнув сьогодні навік -
Академік із черні,
І уперше в житті
Стало дуже спокійно мені.
Стало дуже спокійно мені.
Не заб'є мене цар,
На фельдфебеля
рисами схожий.
Не скарає фельдфебель,
Подібний лицем до царів.
В каземати, у карцер
іхто заточити не зможе.
Учитель. Благословенний Богом велет Слова й Духу, він сповна виконав свою місію, засіявши в душу свого народу зерна національного самоусві-домлення, почуття гідності, людинолюбства, прагнення до волі, незалежності, єдності. На найкрутіших поворотах історії нашої держави Шевченко завжди приходить до нас. Але й нам треба знову і знову йти до нього та вбирати в душу його палке Слово.