Мета: закріплювати навички роботи з папером; розширювати уявлення про види декоративно-прикладного мистецтва - аплікацію та обереги української родини - рушники; розвивати навички вирізування візерунків по контуру зі складеного в певний спосіб аркуша паперу; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, любов до своєї оселі, рідної мови, землі.
Матеріали: папір, ножиці, клей.
Обладнання: схема проекту, конспект, реферати, українські вишиті рушники, таблиця-опора "Символіка та орнаментація українського рушника", "Інструкція поводження з ножицями", запис "Пісня про рушник" (муз. П.Майбороди, сл. А. Малишка); записи ук¬раїнських народних мелодій., землі.
Художня техніка: аплікація.
Хід уроку
1. Повідомлення теми та мети уроку
Вчитель. Діти! Скажіть мені, будь-ласка, чи бачили ви рушники своїх бабусь, прабабусь?! Невже до цього часу ви не поцікавилися цим. Не може цього бути.
Діти! Сьогодні наш клас стане художньою фабрикою, а ви - справжніми маленькими майстрами-художниками. Відкрийте свої зошити і запишіть число та тему сьогоднішнього уроку. Відкрийте альбоми та виконаємо невелику вправу – в даному прямокутнику розташуйте дані елементи засобом ритму.
У нас на уроці милують око диво-рушники, які ви принесли з домівок.
2. Розподіл учнів на групи
Перш ніж розпочати роботу, наші умільці зроблять пе¬рекличку майсте-рень та розкажуть нам все, що вони дізналися від своїх бабусь, мам про ру-шники. Наш клас миттю перетворився на фабрику "Берегиня", девіз якої: "Один за всіх, а всі за одного". При фабриці "Берегиня" працюють три майс-терні.
Майстерня "Дружні". Ваш девіз: "Добра нива в друж¬нього колективу".
Майстерня "Кмітливі". Ваш девіз: "Навчання і труд все перетруть".
Майстерня "Завзяті". Ваш девіз: "Якщо добре працю¬вати - можна скрізь успіхи мати".
Вчитель. Рушник – довгастий шмат тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, а також вишитий шмат тканини для оздоблення житла в українській оселі. Як ужиткова річ рушник завжди був під рукою, тож від слова «рука» й пішла ця назва.
3. Інтелектуально-народознавча розминка
Отже, розпочинаємо нашу інтелектуально-народоз¬навчу розминку.
Що ви дізналися з майстерні "Дружні" про народні звичаї та традиції, пов'язані з рушником?
1-й народознавець. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб-сіль на столі.
• Рушником накривали діжу після випікання хліба і ставили під образами на покуті.
• Гарно оздобленими рушниками накривали кошики з паскою, коли несли святити до церкви.
• Вірячи в те, що в лісах живуть божества, наші пред¬ки обвішували дерева рушниками, задобрюючи їх.
2-й народознавець. Використовували рушники і в побудові хати: підні-мали сволок на рушниках, потім ці рушники віддавали майстрам.
• У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом. Попереду йшов батько і ніс на рушнику хліб-сіль, частування в кошику, накритому рушником, несла мати. На зеленому полі стелили рушник і пригощалися. Так робили в перший день оранки, жнив.
• По закінченню жнив господар зустрічав женців хлібом-сіллю на рушникові, а ті одягали йому обжинковий вінок.
• Кожна дівчина заздалегідь готувала весільний рушник.
• По всій Україні поширений звичай перев'язувати сватів у разі згоди на одруження.
3-й народознавець. Під час шлюбу велике значення мав вишитий рушник, на якому мали стояти молоді під час вінчання. Під рушник родичі молодих клали срібні монети, пшеницю, щоб життя молодих було щасливим і заможним, і примовляли:
Ой, стелися, рушничку, стелися,
Щоб на тобі дві долі зійшлися.
А ви, молодята, станьте на рушник,
Щоб прожити разом довгий вік.
• На вишитий рушник повитуха приймала немовля.
• Рушниками скріплювали купівлю-продаж.
4-й народознавець. Хліб-сіль на вишитому рушнику було високою ознакою гостинності українського народу. Прийняти рушник, поцілувати хліб означало глибоку пошану до тих хто виявив гостинність. Цей звичай пройшов крізь віки, залишившись доброю традицією і в наш час. (Учениця бере хліб, кладе на рушник і подає директорові зі словами):
На рушник вишитий
Хліб кладемо з сіллю,
Щоб легкі дороги
Славили країну.
Щоб у нашій праці
І в гучнім весіллі
Шанували в світі
Над усе людину.
З якими різновидами українських рушників ознайомить нас майстерня "Кмітливі"?
5-й народознавець. У кожній хаті обов'язково мав бути рушник-оберіг, який вішали над вікнами, дверима. Він оберігав від домовиків;
• на заручинах дівчина перев'язувала сватів плечовим рушником;
• на весіллі молодята ставали на весільний, обрядовий рушник;
• гордістю кожної родини були божники – рушники для образів, які прикрашали домівку;
• для прикрашання картин, дзеркал, рамок з фотокартками служили покутні рушники;
• рушники не вибілені, з цупких ниток – утирачі - призначені для витирання рук, обличчя, тіла.
6-й народознавець. Не вибілювали і стирачі - рушники для витирання столу, лавок, посуду; з ними ходили доїти корову. Прикрашали ці рушники кольоровими смужками-мережками;
• рушник, який виносили в поле, називали обрядовим;
• подарунковим називали рушник, який мати дарувала в дорогу дитині, чоловікові;
• рушник, на якому опускають домовину, називається поховальним.
Що зображають на українських рушниках і які кольори використовують - нам повідомлять юні майстри з майстерні "Завзяті".
1-й мистецтвознавець. На українських вишитих рушниках зображали калину - символ любові, щастя, невмирущості роду;
• дуб - як символ надзвичайної сили і невмирущої краси;
• виноград означав радість і створення сім’ї;
• мак як чарівна сила, захист від усілякого зла;
• птахи - символи людських душ;
• соловей і зозуля в парі - продовження роду;
• поважні пави - Боже благословення;
• ластівка - добра звістка.
2-й мистецтвознавець. З давніх-давен рушники ви¬шивали червоними нитками, бо червоний колір то символ кохання, сонця, життя;
• на рушниках зображують казкові квіти у вигляді вазонів - Дерева життя, серед них - вся рослинність України;
• вишивали не лише рослинний, а й геометричний орнамент, який використовувався в ритуальних рушниках. Наприклад ромб із крапкою посередині - засіяне поле.
3-й мистецтвознавець. Кожен район в Україні мав свої кольори:
• на Буковині, Закарпатті рушники різнобарвні;
• на Київщині, Полтавщині - переважав червоний, чорний, синій, колір;
• на Рівненщині - червоний та чорний.
Червоний - колір калини, щастя, любові, щасливої долі. Чорний - колір землі нашої родючої, а інколи й смут¬ку. Старі люди кажуть: горе з радістю переплітаються.
"Два кольори мої, два кольори:
Червоний то любов, а чорний то журба", - співається у відомій пісні Д.Павличка "Два кольори".
4-й мистецтвознавець. Коричневий колір смужки - то щаслива дорога;
• зелений - зустріч з дорогими людьми;
• синій - блакитне небо;
• жовтий - символ здоров'я та успіху;
• на оберегових рушниках з обох боків вишивали обереги і так, щоб нитки не переривались у вишивці.
Вчитель. По-справжньому царськими були кролевецькі рушники. Їх насичений червоний колір з цілим рядом символів-оберегів шанувалися по всій Європі. Кролевецька рушники – це ткані рушники, що не повторюються в інших районах країни з чіткою системою орнаментально-композиційного декорування. На них були виткані і двоголові орли, і трисвічники, і чаші, і церкви-дзвіниці… Без нього не обходилась жодна значна подія в житті україн-ців. Саме кролевецькі майстри виткали для Великого Кобзаря весільний рушник. Прикро, що ним покрили тільки домовину…
От і закінчилася наша інтелектуально-народознавча розминка, переходимо до натхненної праці - витинати орнаменти до своїх рушників.
4. Інструктаж про правила безпеки
• Що повинен кожен знати, щоб безпечно працювати?
• Як треба передавати ножиці? (Лише кільцями вперед).
5. Інструктаж щодо виготовлення аплікації-рушника
Щоб лінія розрізу була рівною, ріжуть не поспішаючи і повертаючи па-пір.
Коли потрібно різати по кривій лінії, ножиці розкривають і ріжуть тією частиною, що ближча до шарніра.
Відрізуючи довгі смужки паперу по прямій лінії, слід широко розкривати ножиці.
6. Ознайомленням з завданням На столах кожної майстерні є картки із завданням та алгоритмом трудових дій.
Завдання 1. "Завзяті"
Завдання 2. "Кмітливі"
Завдання 3. "Дружні"
Практична робота.
Слухання музичного твору
Справжні майстри виконують свою роботу з музикою. Працюючи, ви прослухаєте "Пісню про рушник". Можливо, від неї ваші роботи стануть ще кращими.
Фізкультхвилинка.
Вставайте, діти, посміхніться,
Землі нашій уклоніться.
За щасливий день вчорашній.
Всі до сонця потягніться,
Веретенцем покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
7. Підведення підсумків, рефлексія. Вправа «Жива анкета» Продовжити одну з фраз:
Я зрозумів…(зрозуміла…) Я навчився… (навчилася…)
Я вирішив… (вирішила…)
Мені сподобалося …
Підсумок уроку:
На уроці ми виготовили рушник в техніці аплікації. Ознайомилися з традиціями українського народу.
Отже, ми довели, що українські рушники справді є невід'ємним атрибутом повсякденного життя українців.
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату.
То обереги від біди.
Шануйте ті, що дала мати.
Готуйте дітям з чистої роси,
Щоб легко їм в житті здолати
Похмурі та скрутні часи.
Шануйте, друзі, рушники.
Домашнє завдання: принести фарби, пензлі, альбоми, палітру, фотографії з пейзажами.
Матеріали: папір, ножиці, клей.
Обладнання: схема проекту, конспект, реферати, українські вишиті рушники, таблиця-опора "Символіка та орнаментація українського рушника", "Інструкція поводження з ножицями", запис "Пісня про рушник" (муз. П.Майбороди, сл. А. Малишка); записи ук¬раїнських народних мелодій., землі.
Художня техніка: аплікація.
Хід уроку
1. Повідомлення теми та мети уроку
Вчитель. Діти! Скажіть мені, будь-ласка, чи бачили ви рушники своїх бабусь, прабабусь?! Невже до цього часу ви не поцікавилися цим. Не може цього бути.
Діти! Сьогодні наш клас стане художньою фабрикою, а ви - справжніми маленькими майстрами-художниками. Відкрийте свої зошити і запишіть число та тему сьогоднішнього уроку. Відкрийте альбоми та виконаємо невелику вправу – в даному прямокутнику розташуйте дані елементи засобом ритму.
У нас на уроці милують око диво-рушники, які ви принесли з домівок.
2. Розподіл учнів на групи
Перш ніж розпочати роботу, наші умільці зроблять пе¬рекличку майсте-рень та розкажуть нам все, що вони дізналися від своїх бабусь, мам про ру-шники. Наш клас миттю перетворився на фабрику "Берегиня", девіз якої: "Один за всіх, а всі за одного". При фабриці "Берегиня" працюють три майс-терні.
Майстерня "Дружні". Ваш девіз: "Добра нива в друж¬нього колективу".
Майстерня "Кмітливі". Ваш девіз: "Навчання і труд все перетруть".
Майстерня "Завзяті". Ваш девіз: "Якщо добре працю¬вати - можна скрізь успіхи мати".
Вчитель. Рушник – довгастий шмат тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, а також вишитий шмат тканини для оздоблення житла в українській оселі. Як ужиткова річ рушник завжди був під рукою, тож від слова «рука» й пішла ця назва.
3. Інтелектуально-народознавча розминка
Отже, розпочинаємо нашу інтелектуально-народоз¬навчу розминку.
Що ви дізналися з майстерні "Дружні" про народні звичаї та традиції, пов'язані з рушником?
1-й народознавець. По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб-сіль на столі.
• Рушником накривали діжу після випікання хліба і ставили під образами на покуті.
• Гарно оздобленими рушниками накривали кошики з паскою, коли несли святити до церкви.
• Вірячи в те, що в лісах живуть божества, наші пред¬ки обвішували дерева рушниками, задобрюючи їх.
2-й народознавець. Використовували рушники і в побудові хати: підні-мали сволок на рушниках, потім ці рушники віддавали майстрам.
• У перший день огляду озимини йшли в поле гуртом. Попереду йшов батько і ніс на рушнику хліб-сіль, частування в кошику, накритому рушником, несла мати. На зеленому полі стелили рушник і пригощалися. Так робили в перший день оранки, жнив.
• По закінченню жнив господар зустрічав женців хлібом-сіллю на рушникові, а ті одягали йому обжинковий вінок.
• Кожна дівчина заздалегідь готувала весільний рушник.
• По всій Україні поширений звичай перев'язувати сватів у разі згоди на одруження.
3-й народознавець. Під час шлюбу велике значення мав вишитий рушник, на якому мали стояти молоді під час вінчання. Під рушник родичі молодих клали срібні монети, пшеницю, щоб життя молодих було щасливим і заможним, і примовляли:
Ой, стелися, рушничку, стелися,
Щоб на тобі дві долі зійшлися.
А ви, молодята, станьте на рушник,
Щоб прожити разом довгий вік.
• На вишитий рушник повитуха приймала немовля.
• Рушниками скріплювали купівлю-продаж.
4-й народознавець. Хліб-сіль на вишитому рушнику було високою ознакою гостинності українського народу. Прийняти рушник, поцілувати хліб означало глибоку пошану до тих хто виявив гостинність. Цей звичай пройшов крізь віки, залишившись доброю традицією і в наш час. (Учениця бере хліб, кладе на рушник і подає директорові зі словами):
На рушник вишитий
Хліб кладемо з сіллю,
Щоб легкі дороги
Славили країну.
Щоб у нашій праці
І в гучнім весіллі
Шанували в світі
Над усе людину.
З якими різновидами українських рушників ознайомить нас майстерня "Кмітливі"?
5-й народознавець. У кожній хаті обов'язково мав бути рушник-оберіг, який вішали над вікнами, дверима. Він оберігав від домовиків;
• на заручинах дівчина перев'язувала сватів плечовим рушником;
• на весіллі молодята ставали на весільний, обрядовий рушник;
• гордістю кожної родини були божники – рушники для образів, які прикрашали домівку;
• для прикрашання картин, дзеркал, рамок з фотокартками служили покутні рушники;
• рушники не вибілені, з цупких ниток – утирачі - призначені для витирання рук, обличчя, тіла.
6-й народознавець. Не вибілювали і стирачі - рушники для витирання столу, лавок, посуду; з ними ходили доїти корову. Прикрашали ці рушники кольоровими смужками-мережками;
• рушник, який виносили в поле, називали обрядовим;
• подарунковим називали рушник, який мати дарувала в дорогу дитині, чоловікові;
• рушник, на якому опускають домовину, називається поховальним.
Що зображають на українських рушниках і які кольори використовують - нам повідомлять юні майстри з майстерні "Завзяті".
1-й мистецтвознавець. На українських вишитих рушниках зображали калину - символ любові, щастя, невмирущості роду;
• дуб - як символ надзвичайної сили і невмирущої краси;
• виноград означав радість і створення сім’ї;
• мак як чарівна сила, захист від усілякого зла;
• птахи - символи людських душ;
• соловей і зозуля в парі - продовження роду;
• поважні пави - Боже благословення;
• ластівка - добра звістка.
2-й мистецтвознавець. З давніх-давен рушники ви¬шивали червоними нитками, бо червоний колір то символ кохання, сонця, життя;
• на рушниках зображують казкові квіти у вигляді вазонів - Дерева життя, серед них - вся рослинність України;
• вишивали не лише рослинний, а й геометричний орнамент, який використовувався в ритуальних рушниках. Наприклад ромб із крапкою посередині - засіяне поле.
3-й мистецтвознавець. Кожен район в Україні мав свої кольори:
• на Буковині, Закарпатті рушники різнобарвні;
• на Київщині, Полтавщині - переважав червоний, чорний, синій, колір;
• на Рівненщині - червоний та чорний.
Червоний - колір калини, щастя, любові, щасливої долі. Чорний - колір землі нашої родючої, а інколи й смут¬ку. Старі люди кажуть: горе з радістю переплітаються.
"Два кольори мої, два кольори:
Червоний то любов, а чорний то журба", - співається у відомій пісні Д.Павличка "Два кольори".
4-й мистецтвознавець. Коричневий колір смужки - то щаслива дорога;
• зелений - зустріч з дорогими людьми;
• синій - блакитне небо;
• жовтий - символ здоров'я та успіху;
• на оберегових рушниках з обох боків вишивали обереги і так, щоб нитки не переривались у вишивці.
Вчитель. По-справжньому царськими були кролевецькі рушники. Їх насичений червоний колір з цілим рядом символів-оберегів шанувалися по всій Європі. Кролевецька рушники – це ткані рушники, що не повторюються в інших районах країни з чіткою системою орнаментально-композиційного декорування. На них були виткані і двоголові орли, і трисвічники, і чаші, і церкви-дзвіниці… Без нього не обходилась жодна значна подія в житті україн-ців. Саме кролевецькі майстри виткали для Великого Кобзаря весільний рушник. Прикро, що ним покрили тільки домовину…
От і закінчилася наша інтелектуально-народознавча розминка, переходимо до натхненної праці - витинати орнаменти до своїх рушників.
4. Інструктаж про правила безпеки
• Що повинен кожен знати, щоб безпечно працювати?
• Як треба передавати ножиці? (Лише кільцями вперед).
5. Інструктаж щодо виготовлення аплікації-рушника
Щоб лінія розрізу була рівною, ріжуть не поспішаючи і повертаючи па-пір.
Коли потрібно різати по кривій лінії, ножиці розкривають і ріжуть тією частиною, що ближча до шарніра.
Відрізуючи довгі смужки паперу по прямій лінії, слід широко розкривати ножиці.
6. Ознайомленням з завданням На столах кожної майстерні є картки із завданням та алгоритмом трудових дій.
Завдання 1. "Завзяті"
Завдання 2. "Кмітливі"
Завдання 3. "Дружні"
Практична робота.
Слухання музичного твору
Справжні майстри виконують свою роботу з музикою. Працюючи, ви прослухаєте "Пісню про рушник". Можливо, від неї ваші роботи стануть ще кращими.
Фізкультхвилинка.
Вставайте, діти, посміхніться,
Землі нашій уклоніться.
За щасливий день вчорашній.
Всі до сонця потягніться,
Веретенцем покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
7. Підведення підсумків, рефлексія. Вправа «Жива анкета» Продовжити одну з фраз:
Я зрозумів…(зрозуміла…) Я навчився… (навчилася…)
Я вирішив… (вирішила…)
Мені сподобалося …
Підсумок уроку:
На уроці ми виготовили рушник в техніці аплікації. Ознайомилися з традиціями українського народу.
Отже, ми довели, що українські рушники справді є невід'ємним атрибутом повсякденного життя українців.
Шануйте, друзі, рушники,
Квітчайте ними свою хату.
То обереги від біди.
Шануйте ті, що дала мати.
Готуйте дітям з чистої роси,
Щоб легко їм в житті здолати
Похмурі та скрутні часи.
Шануйте, друзі, рушники.
Домашнє завдання: принести фарби, пензлі, альбоми, палітру, фотографії з пейзажами.
Немає коментарів:
Дописати коментар