суботу, 29 листопада 2014 р.

Інтерактивні методи на уроках образотворчого мистецтва

Специфіка предмета «Образотворче мистецтво» дозволяє вчителю широко використовувати інтерактивні методи та нестандартні форми організації уроку, які дають змогу підвищити ефективність засвоєння знань, поліпшити контроль над виконанням завдань, викликати у дітей інтерес до навчання.
Для ефективного застосування інтерактивних методик на уроках образотворчого мистецтва педагог повинен старанно план¬вати свою роботу, щоб:
дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання, поспостерігати за явищами природи або дов¬кілля;
на одному занятті можна використовувати один, максимум — два інтерактивні методи, а не їх калейдоскоп;
дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати запи¬тання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на робо¬ту, підтримання дисципліни; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Розгляньмо основні інтерактивні методи роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Починаючи урок, учитель має на меті налаштувати учнів на вивчення тієї чи іншої теми, тому звертається до життєвого досвіду учнів, до знань, набутих на попередніх уроках. На етапі актуалізації опорних знань доцільно використовувати такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», і побудова асо-ціативного куща, «Так—ні», використання сигнальних карток.

«Так—Ні»

Розгляньмо застосування гри «Так—ні» на уроці з теми «Рельєфна композиція» (5-й кл. «Скульптура»). Вчитель ховає зразок або фото рельєфної композиції і про¬понує учням відгадати, про що йтиме мова на уроці, ставлячи за¬питання, які вимагають від учите¬ля тільки відповідей «так» чи «ні».
Учні можуть ставити такі запи¬тання:
1. Це твір живопису (графіки, скульптури,...)?
2. Це об'ємна скульптура?
3. Це скульптура на площині?
4. Це рельєф?
Якщо знайдено учнями від¬повіді, вчитель показує класу зра¬зок і оголошує тему уроку. Цей прийом вчить пов'язувати розріз¬нені факти, систематизувати наяв¬ну інформацію, сприяти зміцнен¬ню здобутих знань.

Асоціації. Побудова асоціативного куща

Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні при¬гадали та сформулювали засвоєні раніше знання з теми, запропоно¬ваної вчителем. Дані відповіді у формі коротких тез записують на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора, що актуалізує знання учнів і готує їх до сприйняття нового матері¬алу з даної теми.

   Розгляньмо приклад застосування цього методу на уроці з теми «Портрет» у 5-му класі (схема 1).


На уроці з теми «Книжкова графіка» у 6-му класі асоціативний кущ (квітка) може мати такий вигляд (схема 2).


Для ознайомлення молодших школярів із поняттям теплі та хо¬лодні кольори можна запропонува¬ти такі завдання:
уявити себе в палаці Снігової Королеви;
уявити себе в гостях у Сонця.

Наступні завдання для учнів:
1. описати палац та будинок Сонця, використати найбільшу кількість назв кольорів;
2. з набору різнокольорових карток вибрати ті, колір яких підхо-дить для зображення палацу Снігової Королеви та ті, кольорами яких можна зобразити будинок Сонця;
3. розмістити картки відпові¬дних кольорів навколо зображення палацу та будинку (на дошці);
4. зробити висновок про роз¬поділ кольорів на холодні та теплі (з допомогою вчителя).

Пропоную фрагмент уроку з теми «Походження мистецтва».

І. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда «Що таке мистецтво?» Мистецтво — це невід'ємна частина культури, художня діяльність людей. Мистецтво дуже різноманітне: музика, архітектура, живопис, поезія...
У мистецтві відображається життя людей. Як це відбивається в музиці й живописі? Порівняйте (за допомогою нот і фарб, звуків і кольорів). Отже, один вид мистец¬тва відрізняється від іншого засо¬бами художнього вираження.
2. Кваліфікація видів мистецтва. Усі види мистецтва можна кла¬сифікувати на:
часові— види мистецтва, що існують обмежений час, не маю¬чи просторового носія (музика,
декламація, література — в ній дія розгортається в часі);
просторові — існують у про¬сторі; в обмеженому об'ємі нео¬бмежений час (архітектура, обра¬зотворче мистецтво);
просторово-часові, змішані (те¬атр, опера, естрадно-циркове ми¬стецтво, балет тощо). Вони існують обмежений час і мають просторо¬вих носив — артистів, декорації.
3. Коли з'явилося мистецтво? — Що малювали перші художники?
Розповідь учителя
Мистецтво виникло разом з іншими видами первісної культу¬ри в період становлення первіс¬ної людини як соціальної істоти. Найдавніші художні твори — відбитки людської руки, малюнки звірів «штрихами» або заплутани¬ми лініями («макарони») належать до часів 100—50 тис. років до н. є. Пізніші наскельні малюнки зо¬бражали звірів, сцени полювання. Отже, найдавнішим видом обра¬зотворчого мистецтва є графіка.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань уроку
Учитель пропонує помандру¬вати в експедицію в часи зарод¬ження мистецтва — в часи перв¬існої людини.
З історії відомо, що розвиток первісної людини, відповідно й куль¬тури , має такі етапи (запис на дошці):
1. Палеоліт (старокам'яний вік) — 35—10 тис. до н. є.
2. Мезоліт (середньокам'яний вік) — 10—6 тис. до н. є.
3. Неоліт (новокам'яний вік) — 6—2 тис. до н.е.
4. Епоха бронзи — 2 тис. до н. є.

Згідно з періодизацією, маємо такі маршрути експедицій:
Експедиція в часи палеоліту.
Експедиція в часи мезоліту.
Експедиція в часи неоліту та в епоху бронзи.

ІІІ. Організація роботи в малих групах
1. Розподіл учнів за групами.

2. Розподіл ролей між учнями малих груп:
«спікер» (керівник) — орга¬нізовує порядок виконання зав¬дання, пропонує висловитися по черзі, підбиває підсумки, визначає доповідача.
«секретар» — веде записи роботи;
«спостерігач» (тайм-кіпер) — стежить за часом;
«доповідач» — висловлює думку групи, доповідає про результати роботи.

3. Керівники груп отримують пакети з матеріалами, знаходять аркуш із завданнями.
Завдання: опрацювати даний матеріал і підготувати доповідь за матеріалами експедиції.

Послідовність виконання завдання:
1. Розподілити картки з інформацією між усіма членами групи.
2. Прочитати інформацію з карток по черзі (по колу).
3. Розглянути малюнки, фото, картки, матеріали посібників.
4. Скласти стислий план відповіді.
5. Підготувати доповідь за роз¬глянутими матеріалами з викори-станням малюнків.
6. Визначити доповідача (або кількох доповідачів, але не більше трьох).
7. Представити результати ро¬боти перед класом.
4. Спостерігачі засікають час (15 хв). Учні читають завдання, опрацьовують матеріали, запропо¬новані вчителем.
5. Теоретичний матеріал подають невеликими частинами на картках.

Матеріали для опрацювання в групі 1
Мистецтво в час в первісної людини. Період палеоліту.
У вересні 1940 року поблизу містечка Монтіньяк (Франція) 4 учнів старших класів помандру¬вали в задуману ними археоло¬гічну експедицію. На місці вирва¬ного з корінням дерева в землі чорніла яма, що викликала їхню цікавість. Ходили чутки, ніби це вхід у підземелля, що веде в роз¬ташований неподалік середньов¬ічний замок. Усередині був ще один отвір менших розмірів. Один із хлопців кинув у нього камінь і за звуком падіння з'ясував, що глибина досить велика. Він роз¬ширив отвір, заліз усередину, ледь не впав, увімкнув ліхтарик і покли¬кав товаришів. Усі були вражені побаченим. Із стін печери, в якій вони опинилися, дивилися якісь велетенські звірі, що дихали та¬кою впевненою силою, що, здава¬лося, от-от перейде у лють. Разом з тим сила цих зображень була настільки велична і переконлива, що здалося, ніби вони потрапили в чарівне царство. Отямившись, хлопці здогадалися, що це не підземелля, яким користувалися сім-вісім століть тому лицарі фе-одального замку, а печера перві¬сної людини, яка мешкала тут ба¬гато тисячоліть до нашої ери. Роз¬повіли про свою знахідку вчите¬лю. Той спочатку поставився до їхньої розповіді з недовірою, але коли сам проник у печеру, завмер від подиву й захоплення. Так було відкрито печеру Ласко, яку неза¬баром назвали «Сикстинською ка¬пелою первісного живопису». Це порівняння зі знаменитими фрес¬ками Мікеланджело не пере¬більшення, тому що живопис пе¬чери цілком виражає духовні праг¬нення й творчу волю людей, що створили своє образотворче ми¬стецтво, що вражає й нині.
Заслуга французьких школярів не обмежується відкриттям пече¬ри. Вони розбили біля неї свій табір і певний час охороняли щой¬но відкритий світу художній скарб: завдяки їм стародавні пам'ятки живопису були збережені в ті дні, коли чутки про них розійшлися довкола і привернули людський натовп.
Живопис печери Ласко на¬стільки виразний, що навіть з'яви¬лися гіпотези (які швидко були спростовані науковою експерти¬зою), ніби це — творіння сучас-них художників.
Живопис печери Ласко в ос¬новному належить до XVIII тис. до н. є. Це період палеоліт («па¬леоліт» від грецьких слів «палайос» — давній і «літос» — камінь).
Розгляньмо зображення сцени загибелі бізона (див. малюнок). Художник намагається зобразити масову сцену і складним сюжетом. Бачимо пораненого списом бізона. Перед ним зображено переможе¬ну людину, а осторонь — носоро¬га, який, можливо, переміг людину. Складно встановити точний зміст цієї наскальної картини. Людину зо¬бражено схематично, по-дитячому. Але жодна дитина не передала б так загибель бізона та спокійну ходу носорога-переможця. Усе це — прославлення не людської могут¬ності, а величі тварини.
В Альтамірській печері (Іспанія) знайдено сотні зображень фігур оленів, козлів, коней, биків, бі¬зонів, носорогів майже в натураль¬ну величину. Фігури написані жов¬тими, червоними, коричневими кольорами та обведені темними контурами (див, малюнок поране¬ного бізона в Альтамірській печері).
Якою була людина часів палео¬літу?
На той час первісні люди вже навчилися добувати вогонь тертям або свердлінням сухої деревини. Вони були краще захищені від холоду та хижих звірів. Існує кра¬ща організація: з'являються первісні общини. Людина прагне завоювати належне їй місце у світі й хоче ствердитися в ньому.
Основними суперниками лю¬дини в навколишньому світі були хижі звірі. М'ясо звірів було її їжею, але й сама людина була жертвою хижаків. Це стає основ¬ною темою мистецтва.

Матеріали для опрацювання в групі 2
Мистецтво часів первісної людини. Період мезоліту
За палеолітом, після відсунен¬ня льодовиків, починається пері¬од, який називається мезолітом — середньокам'яна доба (12—8 тис. дон. є.).
Людина рухається шляхом про¬гресу:
На зміну матріархату прий¬шов патріархат, тобто батьківська основа.
Підвищилася якість знарядь праці внаслідок удосконалення вміння пиляти, свердлити, поліру¬вати.
Збирання й мисливство змінилися на землеробство та ско¬тарство. Людина вчиться перетво¬рювати природу. Це змінює світо¬сприйняття людини і сприяє заро¬дженню мистецтва багатофігурної композиції, тобто зображення не однієї фігури людини чи тварини,
а багатьох (див. зображення на скелі в Карелії).
Існує багато пам'яток живопи¬су періоду мезоліту на території Африки, східної Іспанії, Азербайджану, Росії.
Їхня відмінність від наскельних малюнків періоду палеоліту в передачі руху (див. зображення воїнів та зображення сцени полювання, Іспанія).
Уперше в мистецтві з'являють¬ся спроби передати фігури витонченими (див. наскельне зображен¬ня жінки, що збирає дикий мед, Іспанія).
Звернімо увагу на стрункість фігури, красивий контур голови, плавні лінії, видовжене тіло.
Тассілі-Аджер — це гірська місцевість на території Алжиру.
Мистецтво Тассілі-Аджера — це квітучий, яскравий та загадковий світ (див. малюнок наскельного роз¬пису Тассілі-Аджер, Африка).
Тіла людей спеціально ви¬довжені для передачі витонче¬ності. Кольори — чорні, черво¬нуваті та жовті із золотавими пе¬реливами.
Ми бачимо танцівницю (мож¬ливо, богиню) в розкішному вбранні. Навколо неї — фігурки, що танцюють, мисливці, фігури в масках.
Чим малювали прадавні худож¬ники?
Фарби виготовляли з природ¬них барвників, зберігали у горщи¬ках, а розводили розтопленим жиром. Пензлі були тверді, зроб¬лені з шерсті антилопи гну, пізніше пензлі виготовляли з кінського волосся.

Матеріали для опрацювання в групі З
Мистецтво часів первісної людини. Період неоліту. Епоха бронзи
У IV—III століттях до н. є. в до¬линах річок Ніл, Євфрат і Тигр виникають перші рабовласницькі держави, їхні башти і стіни стали пам'ятками архітектури. Споруди служили не тільки для оборони, а й для прикрашання. Споруди для звеличення богів називають культовими спорудами.
У Європі першими культовими монументами були споруди з величезних каменів (див. Стоун-хендж, Великобританія).
Кінець первіснообщинного ладу дав світу мистецтво Скіфії.
Розквіт скіфського мистецтва належить до 7—6 тис. до н. є. Скіфська культура поширювалася на Північне Причорномор'я, Ку¬бань, Алтай, Сибір.
Скіфи — це кочівники та воїни. Вони постійно переїжджали з однієї території на іншу, тому твори мистецтва могли прикрашати лише їхню зброю та знаряддя.
Єдине в світі зібрання скіфських творів мистецтва зберігаєть¬ся в Ермітажі. Воно налічує понад 40 тисяч предметів.
Розгляньмо прославлений твір — золоту фігуру оленя з Кургана біля Костромської станції (див. малюнок). Це рельєфна пластина, що була прикріплена на круглому залізному щиті в уси¬пальниці вождя.
Образ оленя у скіфів був пов'язаний з уявленнями про сонце та світло. У фігурі оленя немає нічого зайвого, композиція проду¬мана і закінчена. Лінія шиї з тон¬кою мордою переходить у завит¬ки величезних рогів. Звір ніби завмер, прислухається, але в усій фігурі відчувається такий рух упе¬ред, що здається, ніби він летить, як стріла.
Перед нами зображення хижого звіра (див. малюнок) з Кургана поблизу Сімферополя. Тіло хижа¬ка перетворюється на замкнене навічно коло.
Реальний це звір чи фантастичне чудовисько — художник ніби закриває його в колі, показу¬ючи цим своє панування над си¬лами природи.
Скіфи-кочівники жили в кібітках. Вели постійну боротьбу за пасовиська і стада. Табуни ко¬ней та стада рогатої худоби — основні багатства скіфів.
Скотарство поєднували з мис¬ливством. На чолі воїнів були вожді. Коли вождь гинув, його хо¬вали в кургані разом із дружина¬ми, зброєносцями та конями. Мо¬гильні кургани вождів — це пам'ятки скіфського мистецтва. Роз-копка таких курганів дала світу прекрасні шедеври.
Розкопки великих курганів на Алтаї в урочищі Пазирик були проведені в наш час (див. фото узди та полотнища шатра). Саме ці кургани дали найбагатший матеріал. Чому? Завдяки вічній мерзлоті: глибокі могили були заповнені чистою кригою, що зберегло тка¬нини, дерево. Усе це у звичайній землі так довго не збереглося б.
Полотнище шатра нагадує розпис. Насправді це кольорові аплі¬кації. Горді вершники сидять перед загадковими богинями.
Ці твори є творами декоративно-прикладного мистецтва. Вони призначені для прикрашання ре¬чей у побуті. Одна з особливос¬тей декоративних творів — спрощення природних форм.
Результати самостійної роботи в малих групах учні представляють у вигляді доповідей або виступів перед класом. Діти повинні відобразити матеріал, про¬коментувати або описати свої знахідки — твори мистецтва, дати загальну характеристику та виділити особливості мистецтва того чи іншого періоду.

Учитель обов'язково повинен прокоментувати роботу груп та з'ясувати рівень засвоєння матеріалу учнями цього класу.
Заключний етап уроку проводять за звичною схемою.

Швидко перевірити рівень за¬своєння знань учнями всього кла¬су дозволяє використання сиг¬нальних карток. Кожен учень от¬римує картки двох видів для відповідей «так» і «ні». Вчитель висловлює твердження. Якщо діти погоджуються або не пого¬джуються з ним, то сигналізуючи відповідною карткою. Таку систе¬му також можна використовува¬ти, коли учням із двох запропо¬нованих відповідей потрібно виб¬рати правильну.

Значно підвищити рівень за¬своєння учнями навчальної ін¬формації дозволяє використання таких методів: робота в малих гру¬пах, метод проектів, «Експедиція» («Подорож»), «Мозкова атака», «Наукова конференція», «Прес-конференція», обмін інформа¬цією.

«Експедиція»
У 5-му класі на уроці з теми «Походження мистецтва» (роз¬поділ «Оригінальна графіка» за програмою О.Д.Михайлюк «Візу¬альне (образотворче) мистецтво») доцільно використати такий метод як «Експедиція» («Експедиція в часи існування первісної люди¬ни»). Заздалегідь утворені уч¬нівські групи стримують маршру¬ти експедиції та матеріали для оп¬рацювання: фото наскельних зо¬бражень, матеріали енциклопедій та підручників з мистецтва та історії, статті, карти місць розташу¬вання печер.
Експедиція до Альтамірської печери (північ Іспанії)
Інформація для ознайомлення
Експедиція до печери Ласко (Франція).
Експедиція до печери Фон-де-Гом (Франція).
Експедиція до Канової пече¬ри (Нижній Урал).

«Подорож»
Навчальний матеріал з теми «Писанкарство» (6-й кл.) учні сприйматимуть цікавіше, якщо його розглянути у формі подорожі по рідному краю. Учні об'єднують¬ся в групи, спільно опрацьовують один з аспектів досліджуваної про¬блеми, готують виступи.
«Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок.
«Народознавці» готують вис¬туп про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок.
«Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України.
«Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві.
«Знавці технік розпису» по¬відомляють інформацію про кла-сифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису.
«Мистецтвознавці» ознайом¬люють із легендами та піснями про писанки.
Оформлення опрацьованих матеріалів може бути виконане учнями у вигляді домашніх про¬ектів, які об'єднуються в довід¬ник або брошуру «Українська пи¬санка».

«Мозкова атака»
Розгляньмо застосування цьо¬го методу під час опрацювання учнями теоретичної частини на¬вчального матеріалу з ілюстру¬вання книги (6-й кл. Книжкова гра¬фіка). Вчитель спонукає учнів до колективного дослідження, став¬лячи запитання (проблему для об¬говорення): чи одне й те саме — ілюстрація й сюжетна компози¬ція? Учням пропонують порівня¬ти картину Т.Яблонської «Над Дніпром» та ілюстрацію В.Полтав¬ця до твору Т.Шевченка «Встала весна».
Думки учнів та висунуті ними ідеї записують на дошці. Діти за¬значають, що робота художника над ілюстрацією схожа до роботи над сюжетною композицією. Від¬мінність полягає в тому, що, ілюс¬труючи твір, художник розкриває графічними засобами думку авто¬ра, а працюючи над сюжетною ком¬позицією, сам вибирає зміст і образи, по-своєму їх передає й трак¬тує. Так, Т.Яблонська створила сюжетну композицію самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури, а В.Полтавець ху¬дожніми засобами розкрив зміст і образи твору великого поета. Спільним є те, що обидва автори спиралися на етюди, замальовки з натури, на свою пам'ять і фанта¬зію, вміння й навички.
Учитель уточнює й доповнює висунуті ідеї, разом з учнями сис¬тематизує інформацію щодо особ¬ливостей ілюстрацій та відмінності їх від сюжетних композицій. Ре¬зультати такого дослідження «по¬вертаються» учням у вигляді «спільно виробленої» схеми, якою учні користуються під час роботи над ілюструванням літературного твору.

«Прес-конференція»
«Прес-конференція» — це ро¬льова імітаційна гра. Для прове¬дення уроку у формі прес-конфе¬ренції потрібно поділити клас на групи «консультантів» (заздалегідь підготовлених учнів) та «репор¬терів» (учнів, які готують питання з даної теми з метою отримання необхідної інформації).
Використати цей метод можна під час пояснення питання компо¬зиції. «Консультанти» опрацьовують матеріал:
Види композицій + прикла¬ди художніх творів.


Схема аналізу.
«Репортери» ставлять свої запи¬тання з метою отримання від «кон-сультантів» якнайповнішої інфор¬мації.
«Репортери» в ході уроку скла¬дають наукові статті, що розкри-вають питання композиції.
Завдання для всіх учнів: створи¬ти абстрактні композиції з геомет¬ричних фігур (набори); робота в парах.

Обмін інформацією
У формі обміну інформацією можна провести фрагменти уро¬ку або цілий урок. Особливістю є необхідність попередньої само¬стійної підготовки учнів. За 1—2 тижні до уроку учням дають зав¬дання попрацювати в бібліотеці; підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі було висвітлено тему уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для сво¬го виступу і розрахувати його на 1—5 хв (за вказівкою вчителя). Ба¬жаючі можуть підготувати екскурси в історію, дослідження, схеми, ма¬люнки, таблиці, карти місцевості, відомості з історії мистецтв тощо. Для бажаючих проводять консуль¬тації. Дають також інформацію з да¬ної теми, яка є в навчальному ка¬бінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій дану тему розкрито найповніше.
Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі «своїми» книгами, подбати про дотримання регламенту, виділити істотну, актуальну і нову інфор¬мацію.
Результати такого виду на¬вчальної діяльності можна пред¬ставити у вигляді «Дерева мистец¬тва». Наприклад, на уроці, присвя¬ченому вивченню творчості художників-імпресіоністів, «Дерево мистецтва» матиме таку схему (на дошці прикріплюють портрети ху¬дожників, репродукції картин, кар¬ту) (схема 3).

Для того щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи як «Світська розмова», «Мікрофон», «Ланцюжок».

«Світська розмова»
Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційно-смислового задуму композиції, колориту, за¬собів вираження, визначають при¬належність твору до відповідного стилю, дають характеристику епо¬хи. Репліки учні можуть починати словами: «Вельмишановний, а знаєте Ви, що...». Якщо в учнів виникають труднощі під час бе¬сіди, то вчитель може запропону¬вати їм опорні фрази, записані на дошці або на картках:
Перед нами живописне по¬лотно, натюрморт з...
У центрі картини розмі¬щено...
чітко виділено композицій¬ний центр — ближче до країв...
предмети набувають від¬тінків...
живописець використовує такі кольори...
тло написано...
художник пише мазками (плямами, штрихами)
Картина, написана багато років тому, і сьогодні вражає глядачів.

«Мікрофон»
На уроках, що містять такий вид діяльності як сприйняття творів мистецтва, ефективне викорис¬тання методу «Мікрофон». Такий спосіб вираження своїх думок дає кожному змогу сказати щось швидко, визначити головне, ви-ступати по черзі.
Вирішення завдання перевірки та зміцнення знань пов'язане з використанням таких методів: «На¬вчаючи вчуся», «Акваріум», метод проектів, «Аукціон», «Образна струк¬турна модель». Контрольні уроки мають теж чималий спектр — кон¬курси, змагання, багатоетапні ес¬тафети тощо.
«Навчаючи вчуся»
Метод використовують під час узагальнення та закріплення ви¬вченого та завершення роботи з теми.
Мета: дати учням змогу взяти участь у навчанні й передачі своїх знань однокласникам. Використан¬ня цього методу дає загальну кар¬тину понять і фактів у мистецтві, викликає певні запитання й підви¬щує інтерес.
   Порядок проведення:
1. Підготувати картки з факта¬ми, що стосуються теми, по одній на кожного учня.
2. Роздати по одній картці кож¬ному.
3. Упродовж кількох хвилин учні читають інформацію на картці.
4. Після того як учні прочита¬ють інформацію, запропонуйте їм ходити по класу, ознайомлюючи зі своєю інформацією інших одно-класників.
5. Учень може одночасно роз¬мовляти тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і само¬му отримати певну інформацію від іншого учня.
6. Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм роз-повісти що-небудь із того, про що вони дізналися від інших. Відповіді можна записувати на дошці.
Розгляньмо застосування ме¬тоду «Навчаючи вчуся» на узагальнювальному уроці з теми «Понят¬тя про архітектуру як художній об¬раз. Від палеоліту до нашої доби» (7-й кл.). Під час підготовки до уро¬ку допоможе наступна інформа¬ція, оформлена у вигляді карток.
Картки містять інформацію про зміст поняття архітектури, вимоги до архітектурних споруд, види ар¬хітектури за призначенням, худож¬ньо-виражальні засоби архітекту¬ри, відомості про найвідоміші ар¬хітектурні споруди.

«Акваріум»
Учитель розподіляє учнів на чотири групи і пропонує їм про¬читати текст, що містить певний обсяг навчального матеріалу або розглянути ряд наочних посібників з описами та поясненнями впро¬довж 3—5 хв. Потім одна з груп сідає в центр класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця гру¬па отримує лист із завданнями та схемою роботи:
1. Прочитати вголос завдання.
2. Обговорити проблему, ви¬користовуючи метод дискусії.
3. Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.
Групі пропонують уголос прочи¬тати ситуацію або завдання та обго¬ворити її розв'язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втру¬чаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3—5 хв. Після цього група займає свої місця, а вчи¬тель ставить до класу запитання:
1. Чи погоджуєтеся ви з дум¬кою групи?
2. Чи була ця думка достат¬ньо аргументована, доведена?
3. Який з аргументів ви вва¬жаєте найпереконливішим?
На таку бесіду відводять до 2—3 хв. Після цього місце в «Ак¬варіумі» займає інша група, яка обговорює наступне завдання. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них слід обговорити всім класом. У межах «Акваріума» можна під¬бити й підсумки уроку.
Цей метод можна використати на етапі закріплення знань, на¬приклад, на уроці з теми «Поняття про художньо-конструктивні та сти¬лістичні особливості архітектурних образів» у 7-му класі.
Кожна група, яка перебуває в «Акваріумі», отримує фото пам'ят¬ки архітектури. Завдання: вказати належність даної архітектурної спо¬руди до відповідного стилю та епо¬хи. Для полегшення виконання зав¬дання учні можуть скористатися підготовленими вчителем пам'ят¬ками, що містять перелік характер¬них особливостей архітектурних споруд різних стилів. Відповідь необхідно обґрунтувати, проаналізувати художньо-конструктивні особливості споруди, назвавши найхарактерніші деталі та визна¬чивши найістотніші ознаки.
Для обговорення в групах мож¬на запропонувати фото таких ар¬хітектурних споруд:
1-ша група.
Храм Гери в Пес-тумі. Друга чверть V ст. до н. є. (Від  Музеї та галереї, де збігаються полотна, Музей Мармоттан, музей Орест (Париж), Інститут Курто, Національна галерея (Лондон), Музей образотворчого мистецтва (Бостон), Художній інститут (Чікаго).
1855 — перша Всесвітня вис¬тавка в Парижі
1863 — Роботи в «Салоні знедолених»
Ключові дати
1870—1871 — війна між Францією та Прусією, повстання в Парижі, проголошення комуни 1874 — виставка кращих полотен
1886 — остання (восьма) виставка; розпад течії імпресіоністів
Панорами писали міські пейзажі з підвищен¬ня, що відкривало великий простір.
Ренуар. «Новий міст»
Зображення міста
Людський натовп зображали велике місто жвавим, наповненим людьми.
Моне. «Буль¬вар Капуцинок в Парижі»
Прогулянки містом одна з улюблених тем — буржуа, що гуляють містом.
Ренуар. «Буль¬вар Клігні»
Зображення природи. Небо динамічне і мінливе
Ренуар. «Порив вітру»
Море -- багатство форм і відтінків
Моне. «Втеча Ротфора»
Дерева. Цікаві комбінації світла й тіні на тлі силуетів стовбурів.
Моне. «Тополі»
Сніг приваблює властивістю перетворювати пейзаж.
Моне. «Сорока»
Натюрморт -- приділяли увагу як одному з традиційно популярних жанрів.
Мане. «Троянди і тюльпани у вазі з драконом»
Роки навчання Еміль Золя — письменник і жур¬наліст, що підтриму¬вав імпресіоністів
Робота на пленері — знахідка імпресі¬оністів Відмова від ескізів Світло — центральний «персонаж»
Моне. Картини на тему Руанського собору.
Поль Сезан
Клод Моне
Представники
П'єр Огюст Ренуар
Едуард Мане
Едгар Дега
Каміль Піссаро
Основні принципи:
намагались зображати реальне життя:
побутові сценки, реальні пейзажі;
віддавали перевагу роботі на пленері;
писали в основному яскравими фарбами.
Час та місце виникнення
Франція. II пол. XIX ст. (карта Франції з назвами міст, де працювали імпресіо¬ністи)
Походження назви «імпресьйон» з французької означає «враження».
Незадоволення панівними на той час тенденціями в мистецтві
Умови виникнення
систематичні провали на офіційних виставках
прагнення створити новий напрям у живописі
доповідь: Античне мистецтво, Дорич¬ний ордер.
2-га група. Церква Нотр-Дам-ла-Гранд в Пуатьє.
XII ст. Франція або Церква села Горяни поблизу Ужгорода. (Відповідь: Романський стиль, ми¬стецтво середньовіччя.)

3-тя група. Собор Нотр-Дам у Реймсі (1211—1311). Франція, або Вестмінстерське абатство в Лон¬доні, Англія. (Відповідь: Готичний стиль.)

4-та група. Заміський ансамбль Петергофа (відповідь: барокко), або Версальський палац XVII—XVIII ст. (відповідь: злиття класицизму та барокко в єдиний парадний стиль).

Метод проектів
Застосування цього методу розраховане на розвиток уміння побачити проблему, замислитися над нею, знайти спосіб її розв'я¬зання, застосовуючи набуті рані¬ше знання та навички.
Для уроків образотворчого мистецтва можна рекомендувати творчі проекти. Наприклад, ре¬зультатом роботи всіх учнів класу на уроках з теми «Поняття про містобудівне та ландшафтне про¬ектування» в 7-му класі може бути макет сучасного мікрорайону, в якому кожна група виконує макет споруди певного типу (житловий будинок, дитячий садок, магазин, школа, кінотеатр тощо).
Учні в групі можуть розподіли¬ти ролі так: відповідальний за проект, організатор, генератор ідей, оформлювач результатів.
Етапи роботи над проектом:
1. Оголошення вчителем теми.
2. Постановка проблеми. Учні визначають, які споруди необхідно внести до проекту; встановлюють характерні конструктив –стилістичні особливості кожного типу споруд;
пропонують варіанти виконання зав¬дання (з допомогою вчителя).
3. Розподіл завдань серед груп, пошук інформації, р значення найкращого варіанту, встановлен¬ня способів виконання проекту.
4. Робота над завданням: добір необхідних матеріалів, креслення розгортки, виготовлення виробу.
5. Попереднє обговорення от¬риманих результатів в групах.
6. Захист (презентація проектів).
7. Колективне обговорення.
8. Висновки.

Урок-конкурс
Конкурс — вид ігрового мето¬ду, що розкриває великі можли¬вості для використання роботи з групами. Кожна група прагне ство¬рити кращий зразок виконання одного й того ж завдання.
Наприклад, на уроці з теми «Мова архітектурних образів. Бу¬динок казкового героя» (7-й кл.) поділяємо учнів на групи, пропо¬нуємо групам однакові набори частин споруд та архітектурних деталей із картону. Вчитель по¬відомляє професію або вид діяль¬ності казкового героя.

Завдання:
1. змоделювати будинок із за¬пропонованих частин;
2. приклеїти частини на ар¬куш, оздобивши будинок приду¬маними або домальованими де¬талями, так щоб він відповідав характеру та професії казкового мешканця;
3. підготувати усний захист  проекту.
Учитель аналізує, роботи і ви¬значає групу-переможницю.