неділю, 27 квітня 2014 р.

Відкритий урок з малювання у 6 класі


Відкритий урок з малювання у 6 класі  «Символіка орнаменту й кольору в народній творчості. Виготовлення українського рушника в техніці аплікації».


понеділок, 14 квітня 2014 р.

Життєвий і творчий шлях видатного українського піаніста, самобутнього музичного педагога, засновника піаністичної школи, майстерного виконавця творів визначних композиторів Генріха Густавовича Нейгауза.

Генріх Густавович Нейгауз народився 12 квітня 1888 року в Єлисаветграді.

"Своїм днем народження він почав пишатися, коли Гагарін вилетів на навколоземну орбіту. А син Софроницького, А.В. Софроницький розповідав, як переживав його батько, коли Землю облітали і Гагарін і Герман Титов. Щасливі люди. Наївні. Якщо б вони знали, як цинічно будуть ставитися до радянської космонавтики їхні нащадки ... А як мій батько цікавився таким питанням, як життя на інших планетах! Причому, абсолютно серйозно" - зі спогадів Нейгауза молодшого.

"Музикою дід почав займатися, зрозуміло, під керівництвом прадіда. Хорошого в цьому було мало. Швидше, більше поганого. Принаймні, у спогадах дід «перекладає» свої невдачі на власного батька" - продовжує він.

Повністю спогади про життєвий і творчий шлях видатного українського піаніста, самобутнього музичного педагога, засновника піаністичної школи, майстерного виконавця творів визначних композиторів Генріха Густавовича Нейгауза можна прочитати у брошурі "Майстер Генріх"

суботу, 5 квітня 2014 р.

Життєвий і творчий шлях актора та гумориста Андрія Корнійовича Сови

Андрій Корнійович Сова з'явився на світ 30 грудня 1912 року в Одесі на Молдаванці. Дитинство провів на Балківській вулиці в будинку дідуся Онуфрія, де була "найгустіша в світі пилюка з Нерубайських кар'єрів", а поруч, на дні глибокого яру, дітлахи робили своє "Чорне море", загативши каламутний струмочок, що витікав з території джгутової фабрики. У домі порядкувала бабуся Наталя. Онуки пишалися дідом-листоношею, веселим і завжди усміхненим чоловіком. Коли Андрійко підріс, віддали в приватний дитячий садок Клавдії Шевельової, де його навчали читати, декламувати, ліпити, малювати та правил хорошого тону. За це навчання мати віддавала майже половину місячного заробітку. Та раптово студії припинилися. Одесу лихоманило. Стали звичними слова "фронт", "білі", "червоні", "Антанта". В'юнилися кілометрові черги за гасом, хлібом. У місто прийшли холод і голод. Перебути лихоліття поїхали до родичів на Полтавщину. Там хлопчина закінчив два класи. Коли повернулися додому, дідуся вже не було і будинок став чужим. Довелося наймати житло в хамовитого й жорстокого чоловіка. У Одесі пішов навчатися в школу імені Івана Франка, де працювало безліч гуртків — спортивний, хоровий, танцювальний, драматичний. До революції там був Інститут шляхетних дівчат. З щирим теплом згадував артист учителів німецької, російської мов, а особливо — української, Костя Федоровича Арсені. У школі підліток уперше вийшов на сцену як герой п'єси "Робін Гуд".