Театр... Скільки разів протягом ХХ сторіччя люди пророчили смерть одному з найстарших художніх жанрів... Казали, що кіно, телебачення та інтернет прирекли театр на занепад і забуття... А він все живий і навіть деколи дивує і радує нас авангардними експериментами та дбайливим (а інколи не дуже) пестуванням класичних традицій; театр допомагає осягнути, в чому сутність нашої національної культури та нашої «загадкової слов’янської душі» і відкриває нам очі на мистецькі досягнення інших народів і культур...
1961 року у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО був встановлений Міжнародний день театру, що відзначається щорічно 27 березня.
Кіровоградському академічному українському музично-драматичному театру ім. М. Л. Кропивницького восени 2012 року виповнилося 145 років. Сьогодні театр здобув унікальні технічні можливості. Він справді вражає яскравістю костюмів (що навіть в найдрібніших деталях відбивають епоху, до якої відноситься дія вистави), видовищністю різноманітних декорацій, багатством звукового оформлення тощо. Але він змінюється, вдосконалюється і якісно — це стосується режисерських постановок і гри акторів: на сцені ставляться й розв'язуються глобальні, загальнолюдські проблеми сучасності та психологічні питання. Режисери звертаються як до творів найдавніших митців, так і до найсучасніших надбань людства, акторські трупи подорожують країнами, збагачуючи свій досвід, набуваючи нових знань та майстерності.
Повністю читати брошуру Історія виникнення та розвитку Кіровоградського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького.
