суботу, 11 жовтня 2014 р.

Свято писанки "Гарна писанка у мене".

Вчитель. „Село на нашій Україні - неначе писанка..." Звичайно, кожному відомі ці Шевченкові рядки.
І ні в кого не викликає сумніву правомірність, природність такого образного порівняння, хоча, на жаль, не так багато сіл зберігають нині оту свою писанковість. Та в нас на Україні ще живе прадавнє мистецтво творення цих своєрідних художніх мініатюр, які разом із Великоднем і весною приходять у наші домівки, провіщаючи свято, вселяючи надію у незнищенність життя й краси.
                                                                                       
ПІСНЯ «ГАРНА ПИСАНКА У МЕНЕ»
Слова народні, музика В.М.Колісниченка

                                       Гарна писанка у мене,  
Мабуть кращої нема,    
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.

Змалювала диво-писанку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
И поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала —
Зіпсувала п’ять яєць,
Та як шосте закінчила,
Тато мовив „Молодець!"

Я цю писанку, напевно,
Для зразочка залишу.
А для мами і для тата
Я ще кращу напишу.

Ведучий 1. Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала або не чула про українську писанку. Українська нація увійшла в світову скарбницю дивовижним мистецьким твором – писанкою. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню довершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам. Писанка – це своєрідний шедевр мініатюрного мистецтва, відомого із сивої давнини. Це витвір різновиду українського народного мистецтва, що має назву писанкарство.

Ведучий 2.  Українська писанка має багатовікову історію. Припускають, що київські майстри-гончарі почали виготовляти писанку близько 1000 року ще за часів князювання Володимира Великого (979 – 1015 рр.) Наші прадіди-язичники з-поміж усіх сил природи найбільше звеличували Сонце, яке, за їхніми віруваннями, було джерелом життя. Тому яйце вважали атрибутом найбільшого та найласкавішого божества – Сонця.

Ведучий 1. Спочатку розмальовували гусячі, курячі, журавлині яйця, а пізніше – лише курячі. Писанка – частинка нашої душі, кращих традицій багатства, любові, краси і здоров’я, що  заповідали нам батьки, діди і прадіди. Їх рисунки, теплі кольори нагадують наші весільні рушники, вставки сорочок в переплетенні жовтих, зелених, червоних відтінків – це все грає, сміється, звучить.

Ведучий 2. Ось що сказав про українську писанку Михайло Стельмах: «Народ живе красою, вміє не лише створювати, а й обезсмертити себе у прекрасному. Скільки стрілось в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова дужість повноліття, мудрість старості і присмак  вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю - смуток,  з усмішкою – надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народу, котрий примножить їх знову і знову».

Українська писанка – як дитяча пісенька,
Як бабусина казка, як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко:
Хрестик, зоря, віконце – і стане воно мов сонце.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає писачком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій – півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці – зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці,
На четвертій – олені та сарни,
А на п’ятій рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся –
Я у неї малювати вчуся.

Ведучий 1. З давніх-давен предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають писанку особливою святинею, оберегом, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Оскільки яйце вважається джерелом життя, символом сонця, початком світобудови, для розпису беруть запліднене яйце від домашньої курки.

Ведучий 2. Мудрі люди кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо з зорями, і води з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви – усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому великому світі. Кожен орнаментальний мотив і колір – це ніби окрема літера абетки. З них на писанці складається наша мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми.
Ведучий 1. Писанка - розписане мініатюрним орнаментом куряче яйце - з'явилося у час язичництва, як атрибут весняних культових народних обрядів, пов'язаних з пробудженням землі весною, початком сільськогосподарських робіт, появою перших дарів природи.
Ведучий 2. Ранні християнські общини, перейнявши з іудаїзму звичай святкування Пасхи, пов'язали його з стражданням, мученицькою смертю і воскресінням Христа, оскільки за Євангелієм ці події сталися у період Пасхи, як правило наприкінці квітня.
Вчитель. Існує дуже багато легенд про походження писанок. Ось одна із них.

 Учень 1. Коли Ісуса розіп'яли на хресті з його ран точилася кров. З кожної краплини виникала червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилась і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки. І кожна крашанка перетворювалася на писанку. Зібравши всі писанки і крашанки в хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати сина дорогого. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала жити в злагоді і мирі. Прийшовши до Пілата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустини розкотились по всьому світі. З того часу люди розписують до Великодня писанки.

Учень 2. Існує ще одна цікава легенда про походження писанок. Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі і проповідував, якось зупинилися вони в селі де жили іудеї. Побачивши Христа, вони почали кидати в нього каміння, грудки землі. І коли торкався камінь Ісусового одягу, то робилася з нього писанка, а як торкалася грудка землі, то перетворювалася на крашанку. Святий Петро позбирав все те до кишені, а пізніше роздав людям. З того часу виник звичай готувати писанки та крашанки до Великодня.
Учень 3. А на Західній Україні існує така легенда , Щороку змій Ірод, прикутий залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ Божий своїх гінців, а коли ті повертаються, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не заперечують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на землі. Тож поки малюють писанки, доти й буде світ.
Учень 4. Писанки приховують у собі тисячолітні символи небесного світила - Сонця, як іпостасі Божої і вічного життя, є оберегом від багатьох хвороб людей і худоби, від лиха, пожеж, блискавки, бо мають магічну силу. Коли навесні господар виїздив у поле, перед тим писанкою гладив груди коней, корів, волів, щоб вони були гладкі, як яйце. Під час оранки у борозну клали писанку і приорювали. При будуванні нового житла до всіх чотирьох кутів клали писанки. Покійника у домовину супроводжувала писанка, як світло у вічній темряві.

Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові узори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулиння золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На весняному та осіннім зіллі –
І писанка оранжево горить
У філіграннім рисочок сплетінні.
То вже вона як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві густих-густих обрамлень,
Мереживом найтоншім мерехтить
Геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
На білі колискові оболоні…
Котились писанки з гори,
Ясніше сонця в маминій долоні.
Учень 5. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх дівчата
та жінки. Старі писанкарки намагалися брати від трьох до дев'яти яєць від ку-
рки-первістки. їх розбивали об сире дерево і на жовтках замішували фарбу.
Писанки, мальовані тими фарбами, виглядали особливо світлими. Жовту фарбу
виварювали з кори дикої яблуньки,      зелену - з молодого соняшнику, темну - з
кори дуба, фіалкову – з  вільхи.
Учень 6. А ще у писанкарстві велике значення мав колір фарб.                     Червоний - радість життя, весілля, надія.                                                                   Жовтий - сонце, зірки, місяць, у господарстві - врожай.                                                                        Зелений - весна, оновлення природи, її багатство і плодоріддя.                                              Чорний - земні надра, болото, буря, ніч.                                                                            Білий - чистота, світло, сніг, день.
Чорний з білим - пошана душ померлих, подяка за охорону від злих сил.         .
Коричневий - мати-земля, її щедрість для кожної людини.                                               Блакитний - небо, повітря, здоров'я.                                                                                                              4-5 фарб одночасно означають родинне щастя, мир, любов.

 Вчитель. Є кілька видів святкових яєць, які розрізняються за технікою їх виготовлення.

Учень 7.  КРАШАНКИ - це яйця, пофарбовані у різні кольори природними барвниками.
Для виготовлення КРАПАНКИ на яйце запаленою свічкою наносять краплі воску і занурюють у барвник світлого кольору. Після того як яйце висохне знову наносять віск і занурюють у барвник темнішого кольору. Потім за допомогою свічки або гарячої води знімають віск із яйця.                                                                                  
Щоб виготовити ДРЯПАНКУ, яйце треба пофарбувати у темний колір, підсушити, а потім голкою видряпати візерунок.
МАЛЬОВАНКИ - це яйця розмальовані фарбами за допомогою пензлика.                                                                                                                                                                                                                                         Щоб виготовити ПИСАНКУ, потрібно на яйце, за допомогою спеціального інструменту - писачка, нанести восковий орнамент, після чого яйце фарбують. За бажанням воскові орнаменти можна чергувати пошарово з фарбуванням, починаючи з світлих тонів фарби й до більш темних. Після зняття воску на писанці утворюється різнокольоровий орнамент.
 Учень 8.  Особливо гарними є писанки, виконані у давно забутій техніці травлення. Витравлювати можна як білі так і коричневі яйця.                                                                                        
    Якщо контрастність кольорової писанки залежить від сполучення світлих і темних кольорів, то травлена писанка буде кращою залежно від об’єму, тобто від різниці між випуклими і вдавленими деталями малюнка.
   Порівняно молода  техніка – витравлення яєць з коричневою шкаралупою. Коричнева травлена писанка гарна по-своєму. Вона має символічний колір. Коричневий – означає землю, врожай, родючість, щедрість. На ній дуже виразно виглядає малюнок. Така писанка не вигоряє на сонці, не втрачає кольору від вологи, є екологічно чистою. Вона має коштовний вигляд.

Учень 9. Для виготовлення нетрадиційних писанок яйця прикрашають вишивкою, бісером, різними природними матеріалами, нитками. Дуже гарними виходять яйця, прикрашені крупами та зерном – так звані ЗЕРНІВКИ.
Вчитель.  Кожна писанка - як пісня, двох однакових не буває.
ПІСНЯ "ПИСАНКИ ПИСАЛА"
У веснянім гаю трава зелененька                                                        Там писала писанки мала Оленонька                                    Приспів
Писанки писала, гей-гей!
Писанки писала мала Оленонька
Писанки писала, та й собі думала
- Ой кому б я на Великдень писаночку дала?                                  Приспів
Подарую Христі, а, може, й Васильку,
А ще дам Андрійку гарную писанку.
Вчитель. Проведемо невеликий конкурс загадок.

Ведучий 1.         Може зваритись,
Може розбитись,
Може на птаха
Перетворитись.                                               (Яйце)
Ведучий 2.         Як уродилось,
То біла була,
Тепер подивіться:
Рябенька я, ціла,
Мені змалювала
Оксана всі бочки
У жовті, червоні,
Зелені квіточки.                                             (Писанка)
Ведучий 1.          У піч положи – мокне,
А на воду пусти – сохне.                                (Віск)

Ведучий 2.          Розколеш лід –
Візьмеш срібло,
Розколеш срібло –
Візьмеш золото.                                             (Яйце)

Ведучий 1.         Лежу на столі коло круглої паски,
Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,
До хрону, до масла, до баби сміюся,
Ану відгадайте, як я звуся?                          (Писанка)


Ведучий 2.         Усіх до церкви скликає,
                            А сам в ній не буває.                                        (Дзвін)

Вчитель.  Які прислів’я  та приказки ви знаєте про сьогоднішнє свято?

Учні.  
v Дороге яєчко до Великодня.
v Не кожний день Великдень.
v На Великдень перший раз закує зозуля.
v Де вовк на Великдень зачує дзвони, там буде цілий рік крутитися.
v Красна річка берегами, а Великдень – пирогами.
v Будь великий як верба, здоровий як вода, а багатий як земля.

Учень.               Що за дивні яєчка
Наша курочка знесла!
Намальовано гніздечко,
Ще й пташиночка мала.
Навкруги барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки,
Чи здогадуєтесь, діти?
Що це? Певно…

Усі разом:        Писанки.
               
                            Їх не курочка знесла!
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
До святкового стола
Сяють наші писанки,
Як весняні квіточки.

Вчитель. Традиції писанкарства поступово відроджуються  у наш час. Вони бережно оберігалися і збереглися на Заході нашої країни та в деяких регіонах. Останнім часом стало вже модною традицією проводити перед великим святом Воскресіння Господнього різні майстер-класи по писанкарству. Минулого року наша школа вперше взяла участь у районному конкурсі та виборола ІІ місце. Цього року ми підготували на свято декілька композицій, які захистимо сьогодні. Ми намагаємося відродити це забуте у нашому краю мистецтво. Разом творити маленькі дивовижні витвори – писанки, що радуватимуть око нам і гостям.

Захист композицій.
Вчитель.   А як же готували писанки напередодні Великодня наші прабабусі?
10 - й учень.   Напередодні Великодня, в першій половині страсного тижня, закінчивши всі справи по господарству, дівчата вибирали яйця для писанок, крашанок, готували віск, писачки, природні барвники. Яйця для писанок брали переважно курячі, рідше качині, гусячі. До свята необхідно було написати стільки писанок, скільки до вашої оселі завітає гостей, скільки у вас близьких, хрещеників.                                        
Розписували писанки ввечері, у той час, коли сутеніє надворі. В  оселі була тільки родина. Старожили кажуть, що для кожної писанки  присвячувалась молитва, співалися веснянки тихо-тихо, щоб в оселі  ніхто не прокинувся.                                                              
У суботу господині готували крашанки. Шкарлупу з яєць, які  тріснули, відносили до річки й пускали по воді. У цей же день, коли  страви були вже готові і піч трішечки вистигала, запікалися писанки.

   11-й учень.  Магічне значення в писанці мали символи-обереги, які  наносились писачком на поверхню писанки. До рослинних оберегів - символів ми відносимо: вазон (символ - дерево роду), сосонку, гілочку з листочками, дубовий листок, колосок, зернятка, квітку (  дівоча врода, кохання). До тваринних символів-оберегів ми  відносимо:
 - півника - символізує сонце й початок дня, є охоронцем добра;
 - оленя - є символом досконалості, щастя, достатку;
-   коня - символізує витривалість, силу, працьовитість, віщуна віри;
-   рибку - символ здоров'я;
-   птахів - символізують вічність душі, посланців Бога;
-   бджіл, овець, кіз, качок - як символ життя, господарювання.
Вчитель. Головна умова при написанні писанок - гарний настрій. І як тут обійтися без пісні?
ПІСНЯ " ПИСАНКА"                                                                                                                  слова  Чередниченка,  музика В Кравчука
Розмалюю писанку, розмалюю                                                                                      Коника гривастого намалюю,                                                                                              Розмалюю писанку, розмалюю                                                                                               Соловейка-любчика намалюю.
Приспів
Писанка-писанка -                                                                                    Веселковий цвіт.                                                                                                          Писанка-писанка -                                                                                                               Мій дитячий світ,


Розмалюю писанку, розмалюю                                                                                               Різьблену сопілочку намалюю,                                                                                        А моя сопілочка буде грати,                                                                                                                Буде коник весело танцювати.

Сценка: Учень і Писанка

Учень.               Як нарешті панна-писанка написалася,
То при всіх своєю вродою запишалася:
І віком весняним, і личком рум’яним,
І косою вітистою, і сорочкою барвистою,
І спідничкою «міні», і «перчиком» на коліні…

Писанка.           Ось була я білою, як стіна,
А зробилася розцвілою, як весна!

Учень.                Почекай-но, панно-писанко, зупинися,
Перед люстерком у тарільчику не крутися,
Бо ж такою ти зробилася не одразу –
Хтось чогось тобі виділив на окрасу?

Писанка.           Всі всього по трошку:
Бджілка – дрібку воску,
Голка – кінчик вушка,
Щоб чим тонша смужка,
Свічечка – пломінчик,
Сонечко – промінчик,
Цибулина – гарну
Золотисту барву.
Небо – барву льону,
А трава – зелену…
Всю ж мене списали
Пальчики Олени…
Потім освятило
Просяне кропило…
Потім… всім я щиро
Дякую за це!
Особливо – курці,
Що знесла яйце!

Вчитель.  Великдень як найвеселіше свято спонукає людей на добрі та світлі дії.

Ведучий 1.  Місто Хмельницький цього року готується до участі у фестивалі писанкарства та у «Параді вишиванок – 2012», приурочених до 21 річниці незалежності України. Зараз у Хмельницькому розписують гігантську 4-х метрову писанку, яку нещодавно привіз Олег Скрипка. Велетенське склопластикове яйце розмістили в ангарі Хмельницького дитячо-юнацького центру. Організатори закликали всіх бажаючих долучитися  та докласти максимум зусиль, щоб писанка була типовою для Поділля, гарною та яскравою.

Ведучий 2. У деяких країнах Європи існує великодня традиція прикрашати на Великдень гілки дерев. Великоднє Дерево – це символ Дерева Життя в Раю. Ось звідси і виникла  великодня традиція і великодній атрибут.  Це можуть бути звичайні дерева, а так само композиції, що імітують дерево. Для виготовлення таких композицій використовують гілки, частіше з молодими листочками або квітами на них, особливо підходить для цієї мети гілка верби. Прикрашають великодні дерева крашанками, стрічками, фігурками зайців, ягнят, різних птахів, а також метеликами.
 
Ведучий 1. До речі, до XVII ст. в Росії існувала схожа традиція. Під час ходу російського патріарха на санях везли пасхальне дерево, прикрашене штучними квітами і плодами.

Ведучий 2. Одним з численних прикладів можна назвати найбільшу в Україні мозаїку з великодніх яєць. У минулому році в Софіївському соборі з’явилося унікальне панно – Пресвята Богородиця, складена з 15 тисяч розфарбованих вручну писанок.
Художниця Оксана Мась працювала над цією дивовижною мозаїкою майже рік. Писанки для роботи розмальовували по всій Україні – і професійні художники, і друзі, і діти, і черниці. Мозаїчне панно «Погляд у вічність» вагою 2,5 тонни зображує очі образу Діви Марії і створено за мотивами однієї з старовинних українських ікон періоду бароко.

Вчитель. Символ пасхального свята, висотою в два з половиною метри та вагою майже пів тони встановили на території Києво-Печерської Лаври.
Майстрині, які прикрашають заквітчане яйце зізнаються - для його декорування знадобилося понад сім з половиною тисяч червоних та жовтих троянд, а ще – зелені гілочки туї.
Кольори квітів обрані не випадково. Так, червоний - символізує страждання через розп’яття Христа, а жовтий і зелений – радість та життя.
Побачити заквітчану писанку можна буде з 10 до 17 квітня, під час проходження фестивалю Великодніх кошиків. Він починається вже завтра. Гроші, виручені на ярмарку, перекажуть на лікування двох хворих дітей.
На створення 2,5-метрової квіткової писанки вагою 500 кг пішло 7343 троянди різного кольору і 10 кг моху. Композицію приготували спеціально для благодійного ярмарку Великодній кошик.                                                                                                  
  А чи знаєте ви, що українську писанку шанують у всьому світі?
12-й учень.   В Канадському місті Вергевіл, провінції Альберта, де мешкає 75% українців, за проектом художника Павла Цимбалюка створено 12- метровий пам'яток українській писанці. Його складено з сорока частин різних геометричних фігур. Гігантська писанка розмальована яскравими фарбами, неповторний орнамент надає пам'ятникові урочистості, неповторність

13-й учень. У невеликому прикарпатському місті Коломия розташований унікальний, єдиний в світі музей "Писанка", в якому зібрано більше 10 тисяч писанок з різних країн світу - Словенії, Чехії, Польщі, Франції, Індії, Китаю... Музей - унікальна споруда у вигляді яйця 13 метрів заввишки із цегли та бетону, яку збудували всього за 90 днів до X Міжнародного фестивалю гуцулів.
                                       Яєчко - розмальоване, барвисте,                                                                       Ним тішиться і старець, і дитя.                                                                                    Творіння людських рук святе і чисте,                                                                                     Маленький символ нашого життя.                                                                          Вкраїнська писанка проміниться життям,                                                                                             Великдень славить перед цілим світом.                                                                      Співзвучно до весни серцебиття,                                                                              В ній оживають трави, птахи, квіти.

Ведучий 1. Можна спробувати відтворити в своїй родині ще одну гарну традицію. А саме – викладання крашанок на маленькому горбочку із зеленою травицею, який ставлять на святковому великодньому столі. Він символізує воскресіння, проростання нового життя через смерть старого. Адже для того, щоб виросла нова стебелина, повинне загинути зерно. Це і є символом воскреслого Спасителя. Також горбочок означає пам’ять про родичів, котрі відійшли в інший світ.

Ведучий 2. Для того, щоб мати такий «зелений горбочок», слід за два тижні до Великодня насипати землі у миску гіркою і посіяти на ній овес. Поставити в теплому і світлому місці й поливати. До свята овес якраз підросте. А потім довкола горбочка викласти крашанки – стільки, скільки близьких членів родини відійшло в інший світ.

Вчитель. Але найбільшою традицією На Великдень є народні гуляння та ігри.
Діти стають у коло, кожен тримає в руці крашанку. Лічилкою визначають дитину, яка розпочинає гру: ходить перед дітьми і своєю крашанкою б’є по писанках у руках дітей. Всі разом промовляють:
«Стали діти у кільце,
В кожного в руці яйце.
Галі випало на славу
Розпочати цю забаву –
Дуже милу престару
Великодню гарну гру.
Ходить дівчинка кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне - трісь та «Ай!»
А в самої ціле – й край.
Бач, яке воно міцне!
Галя далі радо йде.
Трісь та трісь!
Аж раптом: хрусь!
Гру продовжує Петрусь».
Один за одним діти виходять з гри. Той, чия крашанка вціліла, показує її всім, промовляючи:
«Крашанка моя міцна,
То ж у грі перемогла»

Лічилка:   Котилася писанка, мов ясне сонечко
                    Зупинилась писанка біля віконечка.

Ведучий 1. Люди і нині вважають писанку особливою святинею, вірять у те, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Вони кажуть, що «писанку треба вміти написати, треба дати належні фарби, треба писати тоді, коли належить, треба вміти її замолити і подарувати, кому належить».

Ведучий 2. Якщо ви ніколи не дарували батькам і друзям власноруч розписану писанку – цієї весни обов’язково подаруйте. Це їх дуже втішить. Адже власноруч розписані писанки – то найліпше Великоднє вітання.
Весна в Україні. Воскресає природа, воскресає життя.
Ведучий 1.           Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
Воістину воскрес!

Ведучий 2.           Щоб з Великоднем прийшло
Щастя в вашу хату,
Щоб у вас завжди було
У родині свято!
Нехай вам писанки несуть,
Сонечка краєчок,
Нехай всміхаються боки
Золотих яєчок.


ПІСНЯ «ХРИСТОС ВОСКРЕС!»
Слова І.Савицької, музика В.М.Колісніченка

Христос воскрес! Співає вся природа,
Величний гімн полинув до небес.
Хоч Він помер – з любові до народу,
Із гробу встав, у величі  Воскрес!

Христос Воскрес! Яка велична днина!
Яка любов, і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям всім відкрити небеса.

Христос Воскрес! Радійте нині, діти!
Сповнилося найбільше із чудес.
Пропала тьма, і сонце правди світить!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Немає коментарів:

Дописати коментар