Андрій Корнійович Сова з'явився на світ 30 грудня 1912 року в Одесі на Молдаванці. Дитинство провів на Балківській вулиці в будинку дідуся Онуфрія, де була "найгустіша в світі пилюка з Нерубайських кар'єрів", а поруч, на дні глибокого яру, дітлахи робили своє "Чорне море", загативши каламутний струмочок, що витікав з території джгутової фабрики. У домі порядкувала бабуся Наталя. Онуки пишалися дідом-листоношею, веселим і завжди усміхненим чоловіком.
Коли Андрійко підріс, віддали в приватний дитячий садок Клавдії Шевельової, де його навчали читати, декламувати, ліпити, малювати та правил хорошого тону. За це навчання мати віддавала майже половину місячного заробітку. Та раптово студії припинилися. Одесу лихоманило. Стали звичними слова "фронт", "білі", "червоні", "Антанта". В'юнилися кілометрові черги за гасом, хлібом. У місто прийшли холод і голод. Перебути лихоліття поїхали до родичів на Полтавщину. Там хлопчина закінчив два класи. Коли повернулися додому, дідуся вже не було і будинок став чужим. Довелося наймати житло в хамовитого й жорстокого чоловіка.
У Одесі пішов навчатися в школу імені Івана Франка, де працювало безліч гуртків — спортивний, хоровий, танцювальний, драматичний. До революції там був Інститут шляхетних дівчат. З щирим теплом згадував артист учителів німецької, російської мов, а особливо — української, Костя Федоровича Арсені. У школі підліток уперше вийшов на сцену як герой п'єси "Робін Гуд".
Немає коментарів:
Дописати коментар